Що вимагає закон

Рішення Київської міської ради від вересня 2022 року встановило чіткі правила: всі підземні та надземні переходи мають дублюватися наземними. Це рішення було ухвалено для забезпечення доступності столиці для людей з інвалідністю, батьків з колясками та людей похилого віку.

ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» містить пряму вимогу:

«Існуючі пішохідні переходи в різних рівнях при реконструкції вулиць необхідно дублювати наземними пішохідними переходами в одному рівні на відстані не більшій ніж 50 метрів».

Департамент транспортної інфраструктури у березні 2023 року затвердив перелік із 49 пріоритетних локацій, де мають з’явитися наземні переходи.

Реальність виявилася іншою. За даними «Громадського радіо», станом на 2024–2025 роки лише 11 з 222 підземних переходів у Києві продубльовані наземними. Це становить 4% — найнижчий показник серед великих міст України. Для порівняння: у Харкові цей показник сягає 46%, у Львові — 69%, повідомляє tykyiv.com.

Чотири переходи без наземних дублів

На ділянці ремонту Харківського шосе є чотири підземні переходи, де за законом мають з’явитися наземні альтернативи. Kashtan NEWS наводить їхній перелік:

• біля зупинки «Вул. Празька» (Податкова інспекція),
• біля зупинки «Бул. Ярослава Гашека»,
• біля зупинки «ЖК Мега-Сіті» (Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України),
• біля зупинки «Вул. Сімферопольська»
• та біля міської лікарні № 1.

Олександр Гречко, співзасновник громадської організації «Пасажири Києва», зазначає:

«Є рішення Київради, є наказ Департаменту транспортної інфраструктури, але «Київавтодор» проігнорував це і навіть не включив цей перехід до тендерної документації».

Він додає, що відсутність наземних переходів і світлофорів робить Харківське шосе фактично автомагістраллю безперервного руху, повідомляє «Телеграф».

Київавтодор офіційно підтвердив, що «замовник робіт комунальна корпорація «Київавтодор» змін в проєкт вносити не планує». Позиція міської влади однозначна: наземних пішохідних переходів у проєкті не передбачено через відсутність місця для накопичення пішоходів, пояснює tvoemisto.tv.

Ліфти замість переходів: проблема доступності

Замість наземних переходів планують облаштувати ліфти лише в одному підземному переході — біля Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, повідомляє Суспільне. Решта три переходи залишаться без будь-яких засобів доступності.

Наталія Пархитько, експертка громадської організації «Доступно.UA», пояснює проблему:

«Ліфт — це технічний засіб, який може десь не спрацювати, поламатися. Так як ми знаємо відповідальність органів місцевого самоврядування — можуть невчасно полагодити, не провести технічний огляд. Тому є дуже багато проблем з ліфтами».

Громадська організація «Пасажири Києва» звертає увагу на критичну проблему:

«Проєкт передбачає ліфти, але очевидно, що відключення електроенергії чи зупинка через поломку, унеможливлює спуск на платформу для осіб з інвалідністю».

В умовах регулярних блекаутів це означає, що люди з інвалідністю або батьки з колясками просто не зможуть перейти вулицю.

Скільки коштує недоступність

Загальна вартість ремонту становить 1,26 мільярда гривень, повідомляє «Економічна правда». Переможцем тендеру стало ТОВ «Група компаній «Автострада» Максима Шкіля. Договір підписано 29–30 вересня 2025 року, роботи мають завершитися до 31 грудня 2027 року.

Протяжність ділянки становить 5,4 кілометра, що означає вартість одного кілометра ремонту — 233 мільйони гривень. Це один з найдорожчих проєктів ремонту доріг у столиці. Віталій Кличко повідомив про початок робіт у листопаді 2025 року, наголошуючи, що «ділянку відремонтують з урахуванням принципів безбар’єрності» та «у підземному переході облаштують ліфти».

Олександр Гречко характеризує ситуацію так:

«В порушення рішення Київської міської ради, наказ Департаменту транспортної інфраструктури, ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» в корпорації відмовляються облаштувати регульовані наземні переходи».

Для кого це проблема

За різними оцінками, у Києві проживає понад 200 тисяч людей з інвалідністю. До них додаються батьки з дитячими колясками, люди похилого віку, тимчасово травмовані киянки та кияни на милицях або у гіпсі. Окрему групу становлять ветерани з поранненями, отриманими під час війни.

Відсутність наземних переходів на Харківському шосе означає, що всі ці люди або змушені спускатися в підземний перехід (що фізично неможливо для багатьох), або шукати обхідні шляхи, додаючи до свого маршруту кілька кілометрів. Під час блекаутів ситуація стає критичною — навіть там, де встановлені ліфти, вони не працюють.

Харківське шосе — це не периферійна вулиця, а одна з основних транспортних артерій столиці, якою щодня користуються десятки тисяч киян. Перетворення її на магістраль безперервного руху без наземних переходів фактично відрізає частину міста від людей з обмеженою мобільністю.

Чому це важливо знати

Ситуація з Харківським шосе демонструє системну проблему київської влади: формальне дотримання гасел про доступність при ігноруванні власних рішень і державних норм. Місто має чіткі документи — рішення Київради, державні будівельні норми, затверджені переліки локацій. Проте на практиці ці документи не виконуються навіть у проєктах на мільярд гривень.

Для порівняння: Харків продублював наземними переходами 46% підземних переходів, Львів — 69%. Київ з його 4% виглядає аутсайдером серед великих українських міст. За час війни багато людей отримали інвалідність — питання доступності набуває особливої гостроти та потребує не декларативних заяв, а конкретних дій.

Кияни можуть вплинути на ситуацію через звернення до Київської міської ради або ініціювання електронної петиції з вимогою внести зміни до проєкту ремонту Харківського шосе. Роботи вже розпочалися, але до завершення у 2027 році ще є час змінити ситуацію.