Що показало дослідження

Результати спільного опитування Державної служби якості освіти та Секретаріату мовного омбудсмена засвідчили, що майже чверть київських учителів (24%) спілкуються російською мовою під час уроків, а ще 40% — під час перерв.

Для порівняння, середні показники по Україні становлять 14% на уроках і 21% на перервах.

Також 66% київських школярів визнали, що користуються недержавною мовою під час занять, а 82% — на перервах. Лише 18% учнів у столиці заявили, що спілкуються виключно українською.

Загалом по країні російську мову під час уроків використовують 40% школярів, а на перервах — 52%.

Коментар Секретаріату омбудсмена

«Київ можна віднести до зросійщених регіонів України. Молоде покоління застосовує російську навіть частіше, ніж їхні батьки. Це ознака серйозного впливу країни-агресора через інтернет і соцмережі», — заявив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко.

Він зазначив, що кількість скарг щодо порушень у сфері освіти невелика — лише близько 5% від загальної кількості звернень, причому чверть із них стосується саме шкіл.

«Мала кількість скарг не означає відсутність проблем. Очевидно, це пов’язано з особливостями відносин між учителями, дітьми та батьками, а також труднощами з фіксацією порушень», — пояснив Сиротенко.

Які кроки пропонують

У Секретаріаті мовного омбудсмена закликали Верховну Раду ухвалити законопроєкт № 13072, який передбачає посилення контролю за дотриманням мовного законодавства в освіті, а також розгорнути системну просвітницьку роботу серед педагогів і школярів.

«Керівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечувати проведення освітнього процесу державною мовою і несе персональну відповідальність за дотримання мовного закону», — наголосив представник омбудсмена.

Чому це важливо знати

Рівень використання української мови в школах — це індикатор культурної безпеки держави. Освітнє середовище, де домінує недержавна мова, формує звичку до її використання у побуті, медіа й суспільному житті.

Збереження й розвиток української мовної ідентичності — питання не лише культури, а й національної безпеки, особливо в умовах війни, коли Росія активно впливає на мовні звички дітей через цифровий простір.