Що саме презентують
Під час заходу представлять концепцію розвитку Житнього ринку, створену на основі кількамісячних досліджень та консультацій із громадськістю. Її мета — зберегти функціонал ринку як простору для локальних фермерів і водночас забезпечити оновлення будівлі, що є зразком київського модернізму 1980-х.
Організатори пояснюють, що під час обговорення порушать ключові питання:
— чи залишиться Житній саме ринком;
— як підтримати фермерів, які там працюють;
— яким чином фінансувати оновлення;
— як захистити архітектурну спадщину.
Хто ініціював проєкт
Ініціатором створення громадської робочої групи «Житній буде жити» стали активісти, які виступили проти приватизації будівлі. До процесу долучилися експерти з архітектури, представники КМДА та мешканці Подолу. За їхніми словами, кінцева мета — створити публічний простір, що поєднує торгівлю, гастрономію, освіту й культурні події.
Як долучитися до обговорення
Публічна презентація відбудеться 4 листопада 2025 року у кінотеатрі «Жовтень». Участь безплатна, але обов’язкова попередня реєстрація за посиланням, яке надали організатори. Під час заходу передбачене обговорення та збір пропозицій від киян.
Що відомо про Житній ринок
Житній ринок — одна з найстаріших торговельних локацій столиці, що бере початок ще з часів України-Русі. У XV столітті він був головним торговельним центром міста завдяки близькості до Дніпра. Сучасну будівлю звели у 1980 році, і вона вважається унікальною пам’яткою пізнього модернізму.
У березні 2025 року ринок планували передати в оренду через аукціон із початковою ціною 2,47 млн гривень, однак торги скасували після громадського спротиву. Тоді кухар і блогер Євген Клопотенко закликав киян об’єднатися для збереження архітектурної спадщини.
У липні при КМДА створили робочу групу для аналізу технічного стану будівлі, а вже у вересні 2025 року Житній ринок офіційно внесли до переліку об’єктів культурної спадщини. Відтепер він перебуває під державною охороною та захищений від знесення.
Чому це важливо знати
Обговорення майбутнього Житнього ринку — приклад того, як громада може впливати на збереження історичних будівель столиці. Від рішень, ухвалених за підсумками презентації, залежить не лише подальша доля ринку, а й вигляд усього Подолу як культурного та гастрономічного центру Києва.
