Захід присвячено головному виклику 2025 року — реалізації ухвалених рішень у сфері деколонізації.

Після масштабної хвилі перейменувань і демонтажу символів імперського впливу Україна стикається з технічними та бюрократичними зволіканнями, саботажем на місцях і формальним виконанням без реальних змін.

Обговорення зосередиться на практичних інструментах, що зроблять процес незворотним і перетворять його на сталу інфраструктурну політику. У фокусі:

• причини гальмування деколонізації;
• стан і доцільність збереження меморіалів радянського періоду, зокрема однотипних скульптур «Невідомому солдату»;
• порівняння перебігу процесів на сході та півдні України;
• досвід Києва, Харкова, Одеси;
• цифрова деколонізація та відображення в Google Maps.

Мета зустрічі — визначити ефективні механізми публічного контролю, стандартизації, комунікації та створення вертикалі відповідальності, що гарантуватиме сталість змін і захистить політику деколонізації від згортання.

Спікери:

• Олег Слабоспицький — громадський активіст, член Наглядової ради НУМО;
• Вадим Поздняков — голова ГО «Світанок», співзасновник проєктів «Деколонізація.Україна» та «Мова.Харків»;
• Олександр Алфьоров — голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП), історик;
• Артем Карташов — голова ГО «Історія.Культура.Демократія», адвокат.

Модераторка — Тетяна Швидченко, історикиня, завідувачка кафедри в ТОВ «Зіґмунд Фройд Університет Україна», голова ГО «Експертний корпус».

Адреса: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Київ. Вхід вільний.

Чому це важливо знати

Деколонізація є частиною національної безпеки та культури пам’яті, впливає на державну стійкість і самоідентичність. Обговорення практичних механізмів реалізації рішень допоможе уникнути відкату реформ і забезпечити, щоб зміни були не лише символічними, а й реальними та незворотними.