Японські нейропсихологи виявили, що люди з позитивним мисленням однаково обробляють майбутні події, чітко розрізняючи позитивне й негативне — на відміну від песимістів, у яких ця обробка менш структурована.

Співавтор дослідження, соціальний психолог і нейробіолог Куніакі Янаґісава з Університету Кобе в Японії, зазначає:

«А що, як популярний вислів “бути на одній хвилі” — не просто метафора, а нейронна реальність?»

Як проводилося дослідження

Команда Янаґісави провела функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) для 87 учасників, які в сканері уявляли собі позитивні, нейтральні або негативні події в майбутньому. Після сеансів усі пройшли опитування для визначення рівня оптимізму.

Коли дослідники проаналізували активність у медіальній префронтальній корі (МПФК) — ділянці мозку, що відповідає за обробку емоцій і планування майбутнього, — з’ясувалося:

• Оптимісти демонструють дуже схожі «візерунки» активності. Їхні думки про майбутнє структуровані подібним чином.
• Песимісти мають більш різноманітні, індивідуалізовані моделі.

«Найбільш вражаючою і драматичною частиною цього дослідження було спостерігати, як дуже абстрактне, повсякденне відчуття — що деякі люди мислять однаково — стає буквально видимим у візерунках мозкової активності», — каже Янаґісава.

У чому різниця між оптимістами й песимістами

Дослідники припускають, що оптимісти чіткіше розрізняють позитивні й негативні події, ніж песимісти. Це проявляється в тому, як вони мислять про майбутнє:

• Позитивні події — яскраві, образні, викликають сильні емоції.
• Негативні події — сприймаються більш абстрактно, з емоційною дистанцією.

Інакше кажучи, оптимісти «проживають» хороше, але «аналізують» погане. Це дає їм психологічну перевагу: емоції не затримуються у сфері негативу.

Значення для психіатрії та діагностики

Нейробіологиня Талі Шарот з Університетського коледжу Лондона вважає, що ці результати можуть мати ширше значення для досліджень психічного здоров’я:

«Оптимізм обернено корелює з [поганим] психічним здоров’ям, зокрема з депресією», — каже Шарот.

Вона нагадує, що термін «депресія» охоплює багато різних фенотипів, включаючи негативні думки, які можна інтерпретувати як песимізм. За її словами, видима схожість між «оптимістичними» людьми може бути зумовлена тим, що «середня популяція виглядає більш подібною, ніж люди з психічними розладами».

Чому це важливо знати

Дослідження дає нейронаукове підтвердження того, що позитивне мислення — це не просто «настрій», а структурована стратегія обробки реальності. В умовах війни, масової тривожності та зростання випадків депресії в Україні ці дані можуть допомогти розробити нові підходи до психічного здоров’я, орієнтовані не лише на лікування симптомів, а й на формування здорових мисленнєвих шаблонів.

Також це відкриває перспективи для нейротерапії та візуальної діагностики: якщо «оптимістичні візерунки» в мозку справді типові, їх можна використовувати як нейромаркер у психологічній практиці.