Це найбільша сума спеціальної конфіскації в історії України. Рішення стало результатом масштабного розслідування Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора.

За інформацією ДБР, було встановлено, що фінансові потоки цієї компанії були пов’язані з Росією, підсанкційними особами, а також з діяльністю на окупованій частині Луганщині, де діє угруповання «ЛНР», створене Росією. Згідно з матеріалами справи, доходи з азартних ігор використовувалися, зокрема, для фінансування бюджету РФ і підтримки воєнної агресії проти України.

Суд визнав винним директора онлайн-казино та затвердив угоду з прокурором: п’ять років позбавлення волі з відтермінуванням на три роки. Його звинуватили за низкою тяжких статей Кримінального кодексу:

• провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором (ч. 4 ст. 111-1),
• участь у злочинній організації (ч. 3 ст. 255),
• умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 212),
• легалізація майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209),
• службове підроблення (ч. 1 ст. 366).

Історія справи розгорталася впродовж декількох місяців:

• 5 грудня 2024 року ДБР оголосило про підозру трьом громадянам РФ (бенефіціарам Pin-Up) та двом громадянам України.
• 19 грудня 2024 року Печерський суд узяв під варту голову Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Івана Рудого, який сприяв отриманню ліцензій для компанії, пов’язаної з Росією.
• 14 лютого 2025 року було затримано директора української компанії-оператора бренду Pin-Up.
• 25 травня 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів санкції проти росіян, причетних до онлайн-казино.
• У червні державне агентство «ПлейСіті» анулювало ліцензію Pin-Up.

Таким чином, розслідування охопило як економічні злочини, так і державну зраду в умовах війни, а справа Pin-Up стала символом боротьби з російським впливом в українській економіці.

Чому це важливо знати

Ця справа демонструє, як навіть на тлі повномасштабної війни держава може ефективно виявляти й блокувати російський капітал, що діє під прикриттям легального бізнесу. 2,6 мільярда гривень, конфіскованих на користь держави, — не лише грошовий здобуток, а й вагомий сигнал про неприпустимість співпраці з державою-агресором. Це рішення також відкриває шлях до подальших судових процесів проти тих, хто використав ліцензійні механізми для прикриття схем збагачення ворога.