До звернення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини додано лист, підписаний першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником, який, за словами ініціаторів створення Музею на Поштовій, містить маніпулятивну або відверто неправдиву інформацію.

Що відбувається

За адресою Поштова площа, 2 розташована пам’ятка архітектури національного значення — будівля Поштової станції, яка зберігає залишки середньовічного порту Києва, пов’язаного з Хрещенням Русі. Протягом років на її основі волонтери, активісти, науковці та митці розробляли концепцію міського археологічного музею просто неба. Проте, за їхніми словами, з боку КМДА та структур — таких як Департамент охорони культурної спадщини (ДОКС) та КНМЦ — тривав системний саботаж.

У 2016 році будівництво було зупинене, а сама пам’ятка опинилася в небезпечному стані. Замість консервації та реставрації, територія залишалася покинутою, не підключеною до мереж, без охорони. У березні 2022 року ініціатори музею змушені були взяти об’єкт під неформальне шефство — із погодженням кожного кроку з ДОКС — щоб захистити від вандалізму, стихій, проривів труб і сміття.

«Кожен наш крок узгоджувався. Але 21 травня 2025 року КНМЦ, без інформування і без участі поліції, за участі лише Муніципальної охорони, зірвало замки та заблокувало доступ до об’єкту, в тому числі — до майна музею», — йдеться у зверненні активістів.

Маніпуляції влади

За словами представників музею, КМДА:

• замовчує, що інвестиційний договір на будівництво підземного ТРЦ досі чинний;
• прикривається «реставраційними роботами», яких насправді не було — не виготовлено навіть проектної документації;
• перекладає відповідальність на громадськість, яка власним коштом і силами утримує пам’ятку з 2017 року;
• вимагає доведення права власності на майно, що залишилось у заблокованому приміщенні музею.

Активісти наголошують, що йдеться про українську пам’ятку національного рівня, яка до цього часу не внесена до Державного реєстру, а відповідні структури міста діяли за схемами 1990-х: без протоколів, без поліції, з порушенням процедур.

Унікальний прецедент

Громадський рух за створення Музею на Поштовій площі отримав міжнародне визнання — мирна акція 2019 року потрапила до Книги рекордів як перша в історії публічна акція за створення археологічного музею. У грудні 2020 активісти передали міській владі дорожню карту з пропозиціями щодо завершення реконструкції Поштової площі з музеєфікацією пам’ятки. Проте жодної відповіді по суті не отримали.

Вимоги громади

1. Негайне повернення доступу до пам’ятки та до майна Музею.
2. Публічна відповідь КМДА щодо юридичного статусу об’єкта та реальних намірів щодо його майбутнього.
3. Зупинити маніпуляції, пов’язані з буцімто реставраційними роботами.
4. Внесення пам’ятки до Державного реєстру.
5. Формалізація статусу Музею на Поштовій як громадської ініціативи, що довела спроможність піклуватися про пам’ятку.

Чому це важливо знати

Конфлікт навколо Поштової площі — це лакмусовий папір для розуміння того, як влада Києва ставиться до культурної спадщини та громадських ініціатив. За всіма критеріями йдеться про унікальний об’єкт археології та історії, який мав би стати символом міста, але натомість опинився на межі знищення через забудову і байдужість чиновників. Протистояння між КМДА та громадськістю — це не просто боротьба за територію, а за принцип: кому належить історія — людям чи забудовникам.

Музей на Поштовій площі в м.Києві

Унікальне визначне місце пов’язане з надважливими подіями тисячолітньої історії України потребує патронату Президента України! Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України… Читати далі і підписати петицію