Софійський собор, збудований в XI столітті, та прилеглі до нього монастирські споруди з 1990 року входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, з 2023-го — до переліку об’єктів, що перебувають під загрозою, а також мають статус культурної цінності під посиленим захистом. Обстріл, за словами міністра Миколи Точицького, є навмисним актом шкоди, який Росія як підписант обох конвенцій зобов’язана була уникати.

Внаслідок удару вибухова хвиля пошкодила тинькований карниз східного фасаду. Унікальна система кріплення мозаїки дозволила зберегти її на стінах. Над консерваційними роботами вже працює інститут УкрНДІпроєктреставрація, а меценати упродовж двох днів мають передати матеріали для оперативного початку відновлення, запланованого на понеділок.

Українська сторона повідомила про атаку Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також порушить це питання під час 47-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини в липні в Парижі. У ЮНЕСКО підтвердили, що делегація організації приїде до Києва для оцінки збитків.

МКСК повідомляє, що з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні пошкоджено або зруйновано 645 релігійних об’єктів, з яких 53 — повністю знищені. Постраждали святині різних конфесій: православні, юдейські, мусульманські, католицькі, протестантські.

Чому це важливо знати

Атака на Софійський собор, пам’ятку періоду України-Русі — один із найяскравіших прикладів воєнного злочину проти української культурної спадщини. Це не лише загроза духовному й історичному символу України, а й виклик для світової спільноти щодо захисту універсальних цінностей людства. Фіксація та міжнародне реагування на такі злочини мають стати прецедентом для притягнення агресора до відповідальності.