До збірки увійшли твори різних жанрів: поезія, проза, драма, публіцистика, переклади, дитяча література, а також етнографічні й фольклорні дослідження. Частина текстів публікується вперше за багато десятиліть, адже тривалий час Олена Пчілка була репрезентована лише як «мати Лесі Українки» або «дитяча письменниця».

Ключову роль у підготовці видання відіграла Ірина Щукіна, завідувачка музею Лесі Українки. Вона зазначила, що багато текстів востаннє передруковували ще за життя авторки, й лише зараз вони стали доступні широкому загалу. Зібрані матеріали походять з архівів і музеїв України, Болгарії та Чехії, зокрема з родинного архіву Косачів.

Фінансування частково стало можливим завдяки заповіту канадської українки Надії Лукші, що свідчить про вагомість діаспорної підтримки української культури.

Під час презентації народна депутатка Ірина Констанкевич підкреслила важливість державної підтримки таких проєктів, а також повідомила про розгляд Верховною Радою законопроєкту №13273 щодо національної пам’яті, що сприятиме подоланню імперської спадщини.

Усі учасники події зійшлися на думці, що багатотомне зібрання не є завершенням дослідження спадщини Олени Пчілки — попереду нові етапи осмислення її ролі в українському культурному русі кінця XIX — початку XX століття.

Чому це важливо знати

Видання 12-томного зібрання творів Олени Пчілки — це не лише повернення до читача визначної постаті української культури, а й акт культурного опору в умовах війни. Проєкт дозволяє переосмислити історичну роль інтелектуалів у національному становленні та зміцнює політику збереження української ідентичності.