У центрі уваги акції — проблема обміну полоненими. За словами родичів, тих, кого взяли в полон у районі Курська, не включають до обмінних списків. Частину бійців вже засудили російські суди до тривалих строків — від 15 років. Зокрема, учасниця акції Катерина розповіла, що її брата засудили на 16 років, і востаннє вона бачила його 16 березня під час оголошення вироку.

На акцію також прийшла Яна з дітьми, яка шукає свого чоловіка, зниклого безвісти на тому ж напрямку. Інша учасниця, Анастасія, розповіла, що з січня 2025 року не має жодної інформації про брата, а всі запити до державних структур залишаються безрезультатними. Вона наголошує: «Все зводиться до того, що рідні самотужки працюють над пошуком».

Мета акції — привернути увагу суспільства і влади до проблеми зниклих безвісти й засуджених українських військових, які не потрапляють до механізмів обміну, і домогтися їхнього повернення додому.

Чому це важливо знати

Сотні українських військових залишаються в полоні або мають статус зниклих безвісти, часто без уваги з боку державних структур. Акції родичів, як кажуть вони, є спробою пробити інформаційну тишу, домогтися чесності й рішучих дій щодо звільнення захисників, які виконували бойові накази. Це питання національної відповідальності й гуманності.