Серед позитивів:

• пониження бордюрів на переходах,
• встановлення пандусів,
• дублювання підземних переходів надземними,
• встановлення нових і оновлення старих світлофорів, включно з тими, що мають звукові сигнали,
• створення островів безпеки.

Разом із тим, критика стосується важливих інфраструктурних елементів:

• відсутність планів щодо будівництва віденських або безбар’єрних платформ на зупинках трамваїв — за оцінками активістів, 95% з них досі недоступні,
• ігнорування потреб у зміні геометрії зупинок, таких як ліквідація «кишень» і встановлення бордюрів для точного під’їзду транспорту,
• брак конкретики щодо встановлення нових ліфтів і ескалаторів у метрополітені — план передбачає лише підтримку наявної інфраструктури, а не її розширення.

Також передбачено монтаж тактильної навігації, облаштування сходів на станціях метро і трамвая, ремонт деяких туалетів і культурних закладів — театрів і музеїв.

Київська влада продовжує реалізацію проєкту безбар’єрних маршрутів до соціально важливих об’єктів, однак, як зазначають активісти, системність реалізації залишається під питанням без відповідного фінансування та чітких термінів.

Чому це важливо знати

Попри задекларовану прихильність до ідеї інклюзивного міста, конкретні кроки часто не охоплюють ключові бар’єри, з якими щодня стикаються маломобільні мешканці. Аналіз громадських ініціатив дозволяє виявити критичні недопрацювання в інфраструктурній політиці міста та формувати запит на реальні зміни. Без врахування експертного та активістського голосу неможливо створити справді безбар’єрний Київ.