У Києві проведуть масштабний моніторинг безбар’єрності: дані внесуть до Мапи доступності
У Києві відбулося друге засідання Ради безбар’єрності — консультативного органу при КМДА, що координує реалізацію Національної стратегії створення безбар’єрного простору, пише «Вечірній Київ». Головує в Раді мер Віталій Кличко, а до її складу входять представники КМДА, комунальних служб і громадських організацій. На засіданні обговорили старт моніторингу доступності інфраструктури міста у 2025 році.
Дані про об’єкти, перевірені на відповідність критеріям безбар’єрності, одразу вноситимуться до Мапи доступності в застосунку «Київ Цифровий». Станом на травень 2025 року туди вже внесено понад 2500 об’єктів — школи, укриття, житлові будинки, транспортні вузли.
Новий план дій на 2025–2026 роки передбачає:
- облаштування 600 прибудинкових територій і капремонт понад 400 будинків,
- встановлення 70 звукових світлофорів і 350 ліфтів з інклюзивними функціями,
- модернізацію 285 освітніх закладів, включаючи 165 шкільних укриттів,
- створення щонайменше чотирьох інклюзивних пляжів.
Також розробляються пілотні проєкти адаптації житла для людей з інвалідністю: встановлення підйомники, пандусів, тактильної навігації та систем компенсацій.
Марина Хонда, заступниця голови КМДА, повідомила про опитування щодо бар’єрів у взаємодії з міською владою, яке проводиться спільно з фондом «Рокада». В опитуванні вже взяли участь понад 2600 осіб.
Вікторія Іцкович, директорка департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), наголосила на важливості зворотного зв’язку щодо роботи Мапи доступності. Також заплановане впровадження функціоналу маршрутів для маломобільних користувачів.
Леся Петрівська, уповноважена Київради з прав осіб з інвалідністю, поінформувала, що у 2024–2025 роках Міський комітет доступності провів чотири великі моніторинги (пандуси, лікарні, укриття, вулиці), проте визнає нестачу фахових кадрів — лише двоє членів мають відповідну кваліфікацію.
У зв’язку з цим Рада безбар’єрності доручила всім головам РДА до кінця червня розробити детальні плани моніторингу доступності з конкретним переліком об’єктів і відповідальними виконавцями. Для них організують спеціальне навчання.
Чому це важливо знати
Безбар’єрне середовище — це не виняткова умова для людей з інвалідністю, а нова норма комфорту для всіх мешканців столиці. Системний моніторинг, реальні дані, внесені в цифрові сервіси, та підзвітність виконавців — це не декларації, а ознака зрілої соціальної політики. Зміни в інфраструктурі, що враховують потреби найвразливіших, роблять місто безпечним і дружнім для кожного.
Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →
