Орендарі заявляли, що конструкція тимчасова і необхідна для ремонтних робіт у підвалі будівлі. Проте жодного паспорта об’єкта чи дозвільних документів досі не оприлюднено. За рік «тимчасова» конструкція перетворилася на повноцінне втручання: з’явилися бетонні опори замість цегляної кладки, підлога вийшла за межі фундаменту пам’ятки й зайняла частину тротуару.

Фасад першого поверху наразі зник з поля зору за дерев’яними плитами, а сам будмайданчик не містить жодної публічної інформації про дозвіл на роботи. Станом на травень 2025 року незрозуміло, хто проводить роботи та з якою метою.

Будинок Личкова має офіційний охоронний статус: з 2009 року він входить до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури та містобудування.

Чому це важливо знати

Самовільне втручання в пам’ятки архітектури загрожує втратами для культурної спадщини столиці. Відсутність дозвільної документації та непрозорість робіт на об’єкті, що перебуває під охороною держави, свідчить про прогалини в системі нагляду та відповідальності. Цей випадок підкреслює потребу у громадському контролі, реформі охорони культурної спадщини та притягненні винних до відповідальності.