16 травня в Тирані проходить саміт Європейської політичної спільноти, де зустрілись лідери Великої Британії (Кір Стармер), Франції (Емманюель Макрон), Німеччини (Фрідріх Мерц), України (Володимир Зеленський) та Туреччини (Реджеп Таїп Ердоган). Ключова тема — посилення економічного тиску на Росію після провалу очікуваних прямих перемовин між Києвом і Москвою.

Зрив турецьких переговорів

Зеленський прибув до Туреччини для першого з 2022 року раунду переговорів із російською стороною, однак Путін особисто не з’явився, направивши замість себе делегацію нижчого рівня. Джерела в дипломатичних колах повідомляють про «повне розчарування» серед учасників процесу.

«Путін ховається», — заявив радник президента Франції перед підтвердженням відсутності Путіна в Анкарі.

Дональд Трамп у відповідь зазначив: «Нічого не станеться, поки ми не сядемо з Путіним за один стіл», — цитата з борту Air Force One.

Санкційна відповідь Європи

У відповідь на демарш Кремля, європейські лідери ініціюють нову хвилю санкцій, зокрема:

• каральні мита на російські товари як спосіб обійти вето Угорщини на деякі обмеження;
• замороження активів близько 200 суден так званого «тіньового флоту», який використовується РФ для обходу нафтових і газових санкцій (це вже включено до 17-го пакета санкцій, затвердженого 15 травня);
• обговорення тарифів до 500% — за прикладом ідеї сенатора-республіканця Ліндсі Грема.

Жан-Ноель Барро, міністр закордонних справ Франції зазначив: «Ми маємо піти далі. Ми повинні задушити російську економіку остаточно».

А один з європейських посадовців підтвердив Politico: «Ми беремо натхнення з масштабності пропозицій Грема. Настав час для удару, який Росія не зможе проігнорувати».

Контекст: саміт у Тирані

Саміт у Тирані проходить в умовах зростаючого розчарування щодо ефективності санкційної політики та зволікань з боку деяких членів ЄС. Відсутність Путіна на переговорах лише зміцнила позицію Франції, Німеччини та Польщі, які ще 11 травня в Києві заявили про готовність до «масштабного пакета санкцій», якщо Росія не погодиться на «повне й безумовне припинення вогню».

Раніше також розглядалася торговельна блокада Росії, однак завадила позиція Будапешту. Новий підхід з митами дозволяє обійти необхідність консенсусу щодо санкцій — рішення з тарифами можна приймати більшістю.

Чому це важливо знати

Фінансове й політичне посилення санкційного тиску на Росію після провалу переговорів у Туреччині свідчить про нову фазу європейської жорсткості. Саміт у Тирані може стати точкою перелому, коли компроміси з Путіним остаточно втрачають довіру, а тиск на економіку РФ — стає головним інструментом змушення до миру.

Для України це означає потенційне зростання зовнішньої підтримки та збільшення вартості агресії для Кремля — як політичної, так і економічної.