Білоус став фігурантом публічних звинувачень у сексуальних домаганнях, які вперше оприлюднила колишня студентка Софія Сапожнік. Вона розповіла, що режисер вимагав інтимні фото та особисті зізнання. Згодом до неї приєдналися інші анонімні жінки. У соцмережах розгорнувся флешмоб #немовчи, у межах якого студенти та театрали ділилися історіями про харасмент у мистецькому середовищі.

31 січня актори та працівники Молодого театру звернулися до КМДА з проханням усунути Білоуса. Його тимчасово відсторонили з 10 лютого до 13 березня. Університет Карпенка-Карого теж призупинив його викладацьку діяльність.

Попри рекомендації спецкомісії КМДА розірвати контракт, Білоус повернувся до роботи. Це викликало нову хвилю протестів, включно з петицією щодо його остаточного звільнення та критикою директора Департаменту культури Сергія Анжияка.

Сам Андрій Білоус звинувачення заперечує, називаючи ситуацію «маніпуляцією». За його словами, справу роздмухала група людей, які не мають стосунку до театру, а жодних слідчих дій щодо нього не проводилося.

Чому це важливо знати

Цей випадок показує зростання суспільної нетерпимості до проявів харасменту в культурних і навчальних закладах. Реакція колективу, студентства та громадськості вимагає від керівництва закладів і влади чіткої позиції, прозорості та відповідальності. Звільнення Білоуса — важливий прецедент у боротьбі за безпечне середовище в українській культурній сфері.