У Михайлівському золотоверхому монастирі в Києві оцифрували середньовічну кам’яну плиту з рельєфним зображенням вершника. Про це повідомила громадська організація «Україна Інкогніта». Оцифрована версія вже доступна у віртуальному музеї, а оригінал експонують під дзвіницею монастиря.

Плиту виявили археологи у 1997 році поблизу входу до монастирського льоху на глибині близько пів метра — вона слугувала частиною мощення. На плиті, ймовірно, зображено сцену чуда святого Євстахія. Її розміри — 153 на 113 см. Рельєф витесано з пірофіліту — місцевої кам’яної породи, яку видобували поблизу Овруча.

Цікаво, що у Х—XI століттях у Києві існувала школа каменотесів, яка працювала в стилі візантійського мистецтва, але замість мармуру, як у Візантії, використовувала пірофіліт. У радянський період цей матеріал некоректно називали шифером, що викликало плутанину з покрівельними матеріалами. Сучасні дослідники наполягають на термінах «пірофілітова плита» або «пірофілітовий вершник».

Це не єдина подібна знахідка з Михайлівського собору. Перед його знищенням у 1936 році зняли ще дві пірофілітові плити. Одну з зображенням святих Димитрія та Нестора вивезли до Росії — нині вона перебуває у Третьяковській галереї. Інша, з Георгієм і Феодором, зберігається в Національному заповіднику «Софія Київська».

Чому це важливо знати:

Цифрове збереження й публічна демонстрація таких артефактів допомагає не лише зберегти культурну спадщину, а й підвищити обізнаність про унікальні зразки середньовічного київського мистецтва, їх зв’язок із візантійською традицією та історичні втрати, яких зазнала Україна в XX столітті.