Від мультфільму про Айка до алгоритмів

Назва статті Harvard Gazette натякає на слоган «I Like Ike» — «Мені подобається Айк». Так у 1952 році американці вперше побачили президентську агітацію на власних телеекранах: штаб генерала Двайта Ейзенхауера (Dwight Eisenhower) замовив мультяшну рекламу з жвавою піснею. Відтоді кожна нова технологія трохи змінювала перегони до Білого дому.

Справжній перелом стався 1960 року. Тоді дебати Джона Кеннеді (John F. Kennedy) і Річарда Ніксона (Richard Nixon) уперше показали по телевізору — і телекартинка вирішила більше, ніж слова політиків. Дуг Сосник (Doug Sosnik), колишній політичний директор Білого дому за президента Білла Клінтона (Bill Clinton), певен: вибори 2028 року стануть таким самим переломним моментом. Тільки замість телевізора головну роль зіграє штучний інтелект.

«Це буде перша ШІ-кампанія», — каже Дуг Сосник.

До 2004 року штаби планували агітацію по виборчих дільницях — фактично по районах міста, а не по конкретних людях. Республіканцям стало важко вирахувати, де живуть виборці-демократи. Тоді команда Джорджа Буша-молодшого (George W. Bush) на виборах проти сенатора Джона Керрі (John Kerry) вперше застосувала аналіз великих масивів даних — далекого предка сучасних алгоритмів. Сара Фейген (Sara Fagen) тоді працювала в штабі Буша, а нині консультує з технологій і даних. Вона згадує: місце проживання виборця більше не мало значення. Важливим був сам алгоритм і його прогноз.

Кнопка на двадцять мільйонів агітацій

У 2008 році штаб Барака Обами (Barack Obama) пішов ще далі. Аналіз даних про виборців — це називають мікротаргетингом, тобто відбір окремого повідомлення під кожну людину чи невелику групу людей — став не просто корисним доповненням, а основою всієї кампанії. Відтоді, кажуть стратеги, у виборчих технологіях мало що змінювалося. До появи штучного інтелекту.

Сара Фейген пояснює: швидкість і потужність ШІ дозволять штабам налаштовувати повідомлення під кожного виборця значно тонше, ніж зараз, — на основі даних про його активність і мотивацію.

«Натиснете кнопку — і двадцять мільйонів виборців побачать двадцять мільйонів різних кампаній», — прогнозує вона. За її словами, це станеться не на виборах 2028 року, а, можливо, на наступних президентських перегонах.

А що як ваш сусід побачить зовсім іншу агітацію, ніж ви? Обидва повідомлення можуть бути правдивими — просто кожне адресоване іншій людині, з іншими аргументами. Уявіть, що кожен читач цієї статті отримав би власну версію тексту — з іншими прикладами й іншим тоном, які ідеально пасують саме йому. Приблизно так, за прогнозом Сари Фейген, штучний інтелект працюватиме з виборцями.

Реклама і опитування дорожчають — ШІ їх здешевить

Дуг Сосник називає рекламу й соціологічні опитування двома найдорожчими статтями витрат будь-якої кампанії. Обидві, каже він, зміняться завдяки штучному інтелекту.

Штаби зможуть виробляти агітаційний контент швидше і дешевше. ШІ також впливатиме на рішення про рекламу: де і коли розмістити ролик, як саме звернутися до виборця.

• Соціологи дедалі гірше дозвонюються до молоді та людей без вищої освіти — а це спотворює уявлення про справжні настрої суспільства.
• Штучний інтелект уміє аналізувати величезні масиви даних і будувати «синтетичні» групи виборців — моделі людей, які рідко беруть слухавку чи уникають політики.

На такій змодельованій аудиторії можна протестувати повідомлення заздалегідь. Це дешевше й точніше, ніж класичні телефонні опитування, каже Сара Фейген. Уявіть рибалку, який чекає, поки випадкова рибина клюне на вудку, — так працюють традиційні дзвінки соціологів. Синтетична аудиторія — це вже готовий акваріум із точною копією того, які риби водяться у ставку, без потреби закидати вудку тисячі разів.

Зворотний бік: голоси, яких не було

Разом із перевагами штучний інтелект приносить і ризики. Вони, кажуть стратеги, вже виявляються на практиці. Деякі штаби використовують створені ШІ зображення та дипфейки — підроблені фото чи відео, які виглядають справжніми.

Ба більше: технологія вміє відтворювати голос людини настільки точно, що може «вкласти» їй в уста слова, які вона ніколи не казала. Це схоже на дублювання кіно — тільки без дозволу актора, і настільки природно, що на слух підробку не відрізнити від оригіналу.

А якщо відео з політиком каже те, чого він насправді ніколи не говорив, — як відрізнити правду від підробки? Саме тут у гру вступає інший бік технології.

Штучний інтелект здатен пришвидшити перевірку фактів і спиратися на значно ширше коло джерел, каже Сара Фейген. Це дає виборцям більше інформації, яку складніше маніпулятивно спотворити. А отже — допомагає точніше оцінювати заяви кандидатів.

Чому закон не встигне за технологією

Навіть за наявності політичної волі, Конгрес і суди не встигнуть врегулювати штучний інтелект вчасно. Ані до проміжних виборів 2026 року, ані до президентських перегонів 2028-го, — вважає Сара Фейген. Дуг Сосник із нею погоджується: поки закон нарешті ухвалять, він уже не матиме практичного значення для того, як технологія реально працює.

Захід у Гарвардській школі Кеннеді відбувся в понеділок, 14 вересня 2026 року, у межах серії дискусій Інституту політики. Наступні президентські вибори в США заплановані на 2028 рік. Судячи з прогнозів стратегів, готуватися до «ШІ-кампанії» варто вже зараз.

Раніше ми писали:

• Щеплення від фейків: як ШІ захищає вибори від брехні
• Переконливість чатботів: як штучний інтелект змінює думки за 10 хвилин
• Чому ШІ впливає на громадську думку сильніше за пропаганду