Хто і як проводить роботи

Очищення виконує компанія Inwhite у межах соціальної ініціативи Clean Day — на благодійній основі, без залучення бюджетних коштів. Роботи проводитимуть з урахуванням вимог до об’єктів культурної спадщини: із застосуванням професійної техніки, спеціалізованого обладнання та підіймальної техніки для висотних робіт.

Компанія працює з київськими пам’ятками з 2018 року: раніше фахівці Inwhite очищали пам’ятники Тарасові Шевченку, Миколі Лисенку, Михайлові Грушевському, а також стелу на Майдані Незалежності. За словами співзасновника компанії Олексія Харька, підхід до кожного об’єкта підбирають індивідуально — залежно від матеріалу й стану поверхні.

Чому захисні конструкції вирішили прибрати

Модульні конструкції з мішками та піском встановлювали на початку повномасштабного вторгнення, щоб захистити пам’ятки від уламків та вибухових хвиль. Проте, як пояснив директор Департаменту культури Сергій Анжияк, Росія дедалі частіше застосовує балістичні ракети, які руйнують навіть залізобетонні конструкції — тож такий захист більше не є ефективним. Водночас тривале перебування під укриттям шкодить самим монументам: всередині накопичується волога, а через відсутність належної вентиляції розмножуються грибки. За словами Анжияка, наразі не існує сертифікованих захисних споруд, які гарантували б ефективний захист монументів від сучасних засобів ураження.

Демонтаж захисних конструкцій у Києві розпочали ще 25 червня — тоді відкрили пам’ятники княгині Ользі, апостолу Андрію Первозванному та просвітителям Кирилу і Мефодію на Михайлівській площі. Згодом захист зняли з пам’ятника Миколі Лисенку біля Національної опери, а 30 липня — з пам’ятника Лесі Українці в Печерському районі.

Понад 130 років на Софійській площі

Софійська площа — одна з найстаріших у Києві: вона з’явилася невдовзі після завершення будівництва Софійського собору в 1030-х роках, а вже у XV столітті стала однією з центральних міських площ. Саме тут 1648 року кияни зустрічали козацьке військо Богдана Хмельницького після перемоги над польською шляхтою під Пилявцями.

Пам’ятник гетьманові відкрили 23 липня 1888 року — до 900-річчя хрещення Русі. Автор монумента — скульптор Михайло Микешин, а постамент має висоту понад 10 метрів. Гроші на спорудження збирали серед киян за підпискою — свого роду аналог сучасного краудфандингу, адже міська влада відмовилася фінансувати проєкт через суперечки навколо символіки постаті гетьмана. Це один із небагатьох дореволюційних пам’ятників, що зберігся в Києві дотепер: із 2022 року, як і інші історичні об’єкти міста, його періодично закривали захисними конструкціями через ризик російських обстрілів. Після революції 1917 року написи на постаменті, що прославляли приєднання до Росії, визнали неполіткоректними — на початку 1920-х їх замінили скромною табличкою «Богдан Хмельницький», яка лишається на пам’ятнику дотепер.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві прощаються з першим у світі пам’ятником Михайлу Булгакову на Андріївському узвозі. Також розповідали, як після реставрації каланча на Подолі стане оглядовим майданчиком для киян і гостей столиці.

Джерело: The Village Україна