Особняк із багатою історією

Музей розташований у колишньому особняку Федора Терещенка кінця XIX — початку XX століття, зведеному за проєктом архітекторів Володимира Ніколаєва та Андрія Гуна. Заклад працює тут з 1922 року й зберігає колекцію з понад 14 тисяч творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва — від давньоруського іконопису до сучасного українського живопису.

Унікальна технологія

Вітраж створений на початку ХХ століття за рідкісною технологією травлення плавиковою кислотою на двошаровому «флешовому» склі — червоному склі на прозорій основі. Ім’я майстра, який виготовив оригінал, на жаль, не збереглося. Подібні вітражі на межі століть виготовляли невеликими партіями для приватних особняків київської еліти, тож кожен вцілілий зразок становить самостійну музейну цінність — незалежно від того, кому належить авторство конкретного виробу.

Реставрація у Лондоні

Вибух ракети у парку поруч із музеєм 10 жовтня 2022 року пошкодив кілька фрагментів вітража. Того ж дня від удару постраждали й інші столичні заклади культури — музеї Ханенків, історії Києва, Природничий музей та Національний музей Тараса Шевченка. Для тимчасового захисту втрачені частини закрили ПВХ-склом із малюнком київської художниці-вітражистки Лариси Піші — саме вона згодом запросила до проєкту майстриню українського походження Оксану Кондратьєву, яка працює у Лондоні. В Україні немає ні флешового скла потрібної якості, ні фахівців із кислотного травлення, тож відновлення вирішили провести за кордоном: навесні 2024 року музей і художниця підписали меморандум про співпрацю, а до Лондона передали автентичний уламок скла та збережені кресленики ліхтаря.

Спеціальне флешове скло виготовили на фабриці Glashütte Lamberts у німецькому Вунзіделі, після чого Оксана Кондратьєва вручну відтворила орнамент у своїй лондонській студії — робота тривала понад два роки. Весь проєкт профінансувала сама майстриня на меценатських засадах, без залучення коштів музею, повідомляє BZH. Повний комплект із 16 відтворених елементів скла вже передали до фондів музею; сам монтаж вітражного ліхтаря запланований лише після завершення війни та за умови безпеки для будівлі. Про завершення проєкту музей повідомив на своїй сторінці у Facebook, подякувавши всім причетним фахівцям за внесок у збереження культурної спадщини.

Повернення до життя

Захист культурних цінностей від наслідків обстрілів — практика, яку столичні музеї відпрацьовують з перших місяців повномасштабного вторгнення: раніше ми писали, як картину Караваджо з «Софії Київської» вивезли на зберігання до Литви заради безпеки.

Чому це важливо знати

Вітражний ліхтар — не єдиний елемент інтер’єру музею, що постраждав від удару 2022 року, і його відновлення відкриває шлях до подальшої реставрації історичного особняка, який пережив і радянську добу, і два десятиліття незалежності, а тепер — і повномасштабну війну. Для відвідувачів це означає повернення автентичного вигляду одного з найпомітніших архітектурних елементів будівлі, яку музей займає вже понад століття.

Раніше ми писали

Також ми повідомляли, що в Києві триває реставрація хреста Успенського собору Лаври — реліквії 1941 року.