Хто демонтував картину і чому саме ці реставратори

На демонтаж прибула команда Національного науково-дослідного реставраційного центру України (ННДРЦУ), яка протягом трьох років працювала над порятунком полотна. Картину знімали власноруч двоє провідних реставраторів: завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів олійного живопису Володимир Папушенко та художник-реставратор першої кваліфікаційної категорії науково-дослідного відділу реставрації поліхромної скульптури та декоративного рельєфу Ярослав Туряк. Саме ці фахівці повернули до життя і картину, і її історичну раму. Роботу виконували з особливою обережністю, адже полотно після реставрації потребує дбайливого поводження під час будь-яких переміщень.

Скільки людей встигли побачити полотно в Києві

Виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація» працював у музеї «Будинок митрополита» на території «Софії Київської» з 12 лютого до 12 квітня 2026 року. За два місяці експозицію відвідали понад 9 тисяч людей. Відвідувачі мали змогу не лише побачити саме полотно, а й дізнатися про драматичну історію його появи в Україні, викрадення та тривалої реставрації.

Проєкт реалізували спільно три інституції: Національний науково-дослідний реставраційний центр України, Одеський музей західного і східного мистецтва та Національний заповідник «Софія Київська». Виставку підтримали Представництво UNESCO в Україні та Міністерство культури.

Яка історія картини і чому вона десятиліття була недоступна

Картина «Взяття Христа під варту» зображує євангельську сцену арешту Христа під час зрадницького поцілунку Іуди. Полотно належить до колекції Одеського музею західного і східного мистецтва, куди потрапило ще на початку XX століття. Його придбав у Парижі в середині XIX століття український дипломат і колекціонер Олександр Базилевський, а з 1924 року картина зберігалася в Одесі.

У 2008 році зловмисники викрали полотно з музею, вирізавши центральну частину з підрамка. Картину знайшли у Берліні в 2010 році та повернули в Україну, однак вона отримала статус речового доказу у кримінальній справі. Через це полотно тривалий час не могли ані реставрувати, ані виставляти для публіки. Реставрацію розпочали лише у 2018 році, а завершили в серпні 2021-го. Після закриття кримінальної справи за спливом строків давності картина нарешті стала доступною для глядачів.

Куди відправлять картину і що планують зробити в Литві

Полотно перевезуть до Литовського національного музею мистецтв (Lietuvos nacionalinis dailės muziejus) у Вільнюсі. Там уже зберігається частина українських музейних колекцій, евакуйованих на час повномасштабного російського вторгнення. Керівництво Одеського музею західного і східного мистецтва сподівається, що за кордоном вдасться провести остаточну атрибуцію картини за участі італійських науковців, аби авторство Караваджо вже ні в кого не викликало сумнівів.

Питання авторства полотна лишається предметом мистецтвознавчих дискусій. Оригінальна картина Караваджо «Взяття Христа під варту», написана близько 1602 року на замовлення римської родини Маттеї, зберігається у Національній галереї Ірландії в Дубліні. Одеський примірник дослідники з ННДРЦУ вважають авторською версією, унікальною для України.

Чому це важливо знати

Демонтаж картини Караваджо завершує один з найрезонансніших культурних проєктів зими та весни 2026 року в Києві. Полотно XVII століття, яке пережило викрадення, кримінальну справу та трирічну реставрацію, тепер вирушає до Литви для безпечного зберігання та можливої остаточної атрибуції. Для Києва це водночас і втрата, і крок до міжнародного визнання унікального твору. Повернення картини до України залежатиме від безпекової ситуації та результатів наукових досліджень за кордоном.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у лютому 2026 року в Будинку митрополита «Софії Київської» відкрили виставковий проєкт «У світлі Караваджо», центральним експонатом якого стала єдина в Україні картина, пов’язана з ім’ям видатного італійського майстра. Також ми повідомляли, що Національний заповідник «Софія Київська» на Великдень 12 квітня змінив графік роботи та обмежив вхід за звичайними квитками. Крім того, заповідник розпочав підготовку до першого за 70 років наукового обстеження настінних розписів трансепту Софійського собору за кошти Фонду ЮНЕСКО.