Чому балконна плита не витримує самобуду?

Правила експлуатації балконів у житлових будинках лишаються переважно радянськими — базовим документом досі є СНіП 1989 року, який прямо каже: проєктування балконів і лоджій для багатоквартирних будинків не є обов’язковим. Це створило простір для самочинних прибудов, які й розганяються по місту десятиліттями.

Норми обмежують навантаження на плиту 300 кілограмами на квадратний метр, забороняють захаращувати простір будматеріалами чи старими меблями та ламати зовнішню стіну між кімнатою і балконом. Будь-яке перепланування має погоджуватися з органами містобудування та архітектури — а зміни, за статтею 383 Цивільного кодексу, не повинні порушувати права власників інших квартир у будинку.

На практиці ці правила масово ігнорують. У Степанця є приклад із власного досвіду: перебудова конструктивних елементів будинку на Великій Васильківській, біля колишнього будинку моделей, свого часу призвела до обвалу половини споруди — її знесли, а «під шумок» знесли ще одну сусідню пам’ятку архітектури.

Найгучніші випадки самобуду по районах

На Печерську, у комплексі будинків архітектора Йосипа Каракіса на території колишнього Микільського монастиря, один із мешканців обладнав балкон «з палубою», схожою на корабельну. Біля метро «Українських Героїв» на Великій Васильківській у дворі суцільно обплетеному балконами будинку прибудували ще й окрему ліфтову шахту — і закрили двір, щоб конструкцію не було видно з вулиці.

Біля Контрактової площі до прибуткового будинку кінця XIX століття впритул приставили металевий хостел-бункер на маленьких опорах — при тому, що сама будівля вже стоїть із тріщинами через хиткі ґрунти та вібрацію від метро. На Борщагівці до типової панельної багатоповерхівки прибудували балкони з ліпниною під старовину. На Нивках, у сталінці 1952 року на розі Естонської та Щербаківського, до великого балкона прибудували ще один, менший — «балкон у балконі».

Ще один приклад — так звана пожежна дорога у районі Квітникарство, паралельно вулиці Виговського: там до багатоповерхівки прибудували конструкцію розміром із цілий барак.

Чому це важливо знати

Степанець звертає увагу на воєнний контекст: самовільні прибудови, що перекривають доступ до будинку, ускладнюють рятувальникам роботу під час гасіння пожеж після обстрілів — а такі виклики останніми роками трапляються в Києві регулярно. Тобто йдеться не лише про естетику фасадів, а й про реальний ризик для життя мешканців і рятувальних служб.

Раніше ми писали

Це вже другий випуск Степанця про боротьбу Києва з самовільною забудовою — у попередньому відео блогер розповідав про історію київських МАФів, від перших кіосків до масових знесень. Про те, як зникає цінна історична забудова Подолу та інших районів, ми писали окремо, а про те, як самобуд обходить висотні обмеження навіть у центрі міста, — у матеріалі про Сагайдачного, 18.