НаУКМА вперше за 30 років не пустила перевірників до пам’яток
5 серпня 2025 року виконувач обов’язків президента НаУКМА Денис Азаров відмовив представникам Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток у проведенні планового щорічного обстеження шести об’єктів культурної спадщини на території університету — вперше за понад 30 років перевірок. Будинок настоятеля, що є одним із цих об’єктів, перебуває в аварійному стані вже близько десяти років без жодної реакції керівництва вишу, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ» (Facebook).

Найважливіше про Київ — у Telegram
Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму
Що сталося 5 серпня
Центр охорони пам’яток заздалегідь попередив адміністрацію НаУКМА про плановий візит — так само, як це робилося щороку. Проте цього разу виконувач обов’язків президента університету Денис Азаров не пропустив комісію на територію, назвавши її дії незаконними.
«Виконувач обов’язків президента НаУКМА Денис Азаров заборонив нам проводити обстеження, заявивши, що наші дії незаконні. Хоча документи, на підставі яких ми працюємо, залишилися тими самими, що й у попередні роки. До цього вони не викликали жодних заперечень, а цього року їх раптом визнали незаконними», — зазначив директор центру Олег Коляда.
За його словами, представники академії також заявили про нібито «політичне переслідування» з боку перевірників. Коляда підкреслює: за більш ніж три десятиліття щорічних інспекцій подібного ніколи не траплялося.
Які об’єкти перебувають під загрозою
НаУКМА користується шістьма пам’ятками культурної спадщини на підставі безоплатного безстрокового договору, укладеного ще 1993 року. Серед них — Будинок настоятеля, монастирські келії та сонячний годинник.
Будинок настоятеля викликає найбільше занепокоєння: центр фіксує його незадовільний технічний стан протягом останніх десяти років. «Ми вважаємо, що керівництво академії не виконало умов охоронного договору. Будівля поступово руйнувалася», — констатував Коляда.
Після кожного попереднього обстеження інформація передавалася до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який видавав університету приписи щодо усунення порушень. Проте реального впливу ці приписи, схоже, не мали: стан будівлі так і не покращився.
Не перший конфлікт навколо спадщини НаУКМА
Відмова від перевірки — не єдиний випадок, коли університет опиняється у центрі суперечок навколо збереження пам’яток. Керівництво НаУКМА на чолі з ректором Сергієм Квітом уже кілька років саботує проведення археологічних досліджень на теренах вишу, стверджують у «ДІАЗ Стародавній Київ», посилаючись на надумані підстави для відмови.
Показово, що університет активно використовує образи Петра Сагайдачного, Петра Могили та Григорія Сковороди у власному брендингу та публічних комунікаціях, апелюючи до історичної тяглості та традицій. На думку авторів дописку, реальне ставлення керівництва до стану ввірених йому пам’яток цьому образу різко суперечить.
Тим часом подібні колізії між університетами і наглядовими органами не є унікальними для Києва. Як ми раніше писали, суперечки навколо прав на будівлі та їх фактичного стану нерідко доходять до суду — і вирішуються роками.
Чому це важливо знати
Шість пам’яток на території НаУКМА є об’єктами культурної спадщини загальнонаціонального значення, переданими в університетське користування ще у 1993 році. Якщо Будинок настоятеля, що руйнується понад десять років, і надалі не отримає реставрації, а перевірки будуть заблоковані, місто може втратити автентичну споруду назавжди. Наступний плановий цикл обстежень відповідно до практики центру мав би відбутися вже наступного року — якщо доступ не буде відновлено, питання перейде до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та, вірогідно, до суду.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, ДТП у Макарові: п’яний водій BMW збив мотоцикл із двома неповнолітніми. Також ми повідомляли, що Кирилівське озеро очищають після атаки рф — оброблено 1 160 м берегової лінії.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →







