Перейти до основного вмісту

Соцмережа, яка роздає владу: як влаштований Bluesky

Уяви компанію, яка витрачає сили на те, щоб утратити владу над собою. Соцмережа Bluesky передає головний технічний ключ від своєї мережі швейцарській неприбутковій організації. А сам стандарт віддає міжнародній спільноті інженерів. Про це новий керівник компанії Тоні Шнайдер розповів у подкасті Decoder видання The Verge. Навіщо робити себе непотрібним — і чому це може змінити інтернет?
5 Серпня 2026 о 13:55|Наука і технології|⏱ 11 хв читання|Поділитися:
Ілюстрація: користувач соцмереж переглядає стрічку — корисний контент програє алгоритмам популярності
Ілюстративне зображення: згенеровано ШІ | 1920×1080

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Одна назва — дві різні речі

Більшість людей знає Bluesky як застосунок. Стрічка, короткі дописи, підписки — схоже на колишній Twitter.Але це лише половина історії. Під застосунком лежить AT Protocol.Протокол — це набір правил, за якими різні програми розуміють одна одну. Bluesky — лише один із застосунків, побудованих на цих правилах.За словами Шнайдера, таких застосунків уже понад тисячу. Спільноту навколо протоколу назвали ATmosphere — гра слів зі словом «атмосфера».Сам застосунок Bluesky має близько 45 мільйонів користувачів. Це приблизно стільки людей, скільки жило в Україні до 2014 року.Реклами в ньому немає. Немає й одного нав’язаного алгоритму: стрічку тут кожен збирає собі сам.

Що таке протокол — на прикладі пошти

У тебе пошта на Gmail. У друга — на Outlook. Ви спокійно листуєтесь і навіть не думаєте про це.Ось так працює протокол. Дві різні компанії домовилися про спільні правила — і листи ходять між ними.А тепер соцмережі. Ти в Instagram, друг у TikTok. Написати одне одному ви не можете взагалі.Інша аналогія — залізниця. Якщо ширина колії однакова, потяг будь-якої компанії проїде будь-якою країною. Якщо різна — на кордоні всі виходять і пересідають.Соцмережі сьогодні — це країни з різною шириною колії. AT Protocol намагається зробити колію спільною.Головна ідея протоколу проста: твої дані належать тобі. Вони лежать в особистому сховищі, яке називають PDS.Це щось на кшталт рюкзака з усіма твоїми дописами й підписками. Змінюєш застосунок — береш рюкзак із собою.Підписники залишаються з тобою. Починати з нуля не треба.А що станеться з твоєю аудиторією, якщо застосунок, у якому ти сидиш, завтра закриється?

Навіщо міняли керівника

Bluesky виростила Джей Грейбер. Вона працювала над проєктом шість років.Починала ще всередині Twitter. Потім вивела компанію в самостійне плавання.Навесні 2026 року Грейбер залишила посаду директорки. Тепер вона головна з інновацій — тобто повернулася до того, що любить найбільше: ідей і нових продуктів.Її місце зайняв Тоні Шнайдер. Спершу як тимчасовий керівник, а через чотири місяці слово «тимчасовий» прибрали.Шнайдер — не випадкова людина в цій історії. Він був першим директором компанії Automattic.Саме Automattic стоїть за WordPress. Це система, на якій тримається величезна частина сайтів у світі.Ще Шнайдер — партнер інвестиційного фонду True Ventures. Фонд вклав гроші в Bluesky приблизно два роки тому.За двадцять років True профінансував 500 стартапів. Шнайдер каже, що бачив усі можливі сценарії розвитку подій.Цікава деталь. Усередині компанії, за його словами, з приставкою «тимчасовий» чи без неї нічого не змінилося.Зміна важлива назовні. Розробникам треба знати, що керівник прийшов надовго.

Олівець і татуювання

Свій спосіб ухвалювати рішення Шнайдер описує дуже просто. Усі рішення він ділить на два типи.Перші — оборотні. Помилився, переграв назад, пішов далі. Такі рішення варто ухвалювати швидко й не мучитися.Другі — необоротні. Скасувати їх майже неможливо.Найпростіша аналогія тут — олівець і татуювання. Олівець стирається за секунду. Татуювання зводять довго й боляче.Де межа між ними? Шнайдер каже: справа не в грошах, а в часі.Якщо змінювати курс буде дуже боляче років через п’ять — це необоротне рішення.Ведучий подкасту згадав лист від слухача, колишнього працівника Amazon. Той писав: маючи достатньо грошей і часу, скасувати можна взагалі будь-що.Приклад необоротного рішення від самого Шнайдера — вибір перших інвесторів. Вони будуть поруч п’ять або десять років.Тому перший чек, який тобі простягають, брати не варто.

П’ятдесят людей на сорок п’ять мільйонів

У Bluesky працює близько 50 людей. Усі — віддалено.Порахуймо разом. На одного працівника припадає приблизно 900 тисяч користувачів.Уяви школу, де один учитель веде дев’ятсот тисяч учнів. Приблизно так виглядає це навантаження.Шнайдер вірить у маленькі команди по шість-вісім людей. Каже, це чи не єдиний спосіб щось справді зробити.Команд, які створюють продукти, три:
  • Команда застосунку — усе, що бачить звичайний користувач.
  • Команда ATmosphere — інструменти для розробників.
  • Команда досліджень — нею керує Джей Грейбер. Вона щойно випустила продукт Attie: штучний інтелект поверх мережі.
Решта команд — це підтримка. Юристи й таке інше.Культуру Шнайдер описує коротко: мало его, багато самостійності, мало драми.Зростання при цьому є. Кількість застосунків, активних щодня, подвоїлася від початку року.Завантаження інструментів для розробників потроїлися. До кінця року їх має бути мільйон на місяць.

Як модерувати те, що тобі не належить

Модерація — це перевірка й позначення контенту. У звичайній соцмережі цим займається одна компанія.Тут інакше. Система модерації у Bluesky розбірна, наче конструктор.Позначку може поставити будь-хто, не тільки команда Bluesky. Наприклад, мітку «ШІ-сміття» — той самий AI slop, про який ми писали раніше.А далі кожен застосунок сам вирішує, чи користуватися чужими мітками. Хоче — бере. Не хоче — ігнорує.Перший великий проєкт на протоколі, зроблений не самою Bluesky, — BlackSky. Його створила команда, яка хотіла мережу під потреби чорношкірих користувачів.Зі своїми правилами модерації, звісно. BlackSky виріс у самостійну компанію.І таких систем із власними правилами вже сотні. Тягар модерації розподілився між ними.Не одна команда дивиться на все — багато команд дивляться кожна на своє. Але й власну модерацію Bluesky теж нарощує. Частину роботи виконують підрядники.

Атака, яка стала іспитом

Кілька місяців тому мережу Bluesky накрила атака типу DDoS. Це коли на сервіс навмисно спрямовують шалену кількість запитів, щоб він захлинувся.Атака була дуже потужною. Bluesky лежав кілька годин.А от BlackSky працював далі. Спокійно й цілком самостійно.Шнайдер називає це перевіркою, якої вони не замовляли. Головне питання звучало так: чи виживе мережа, якщо Bluesky зникне?Відповідь виявилася втішною для компанії.

Найважливіший ключ віддають у Швейцарію

У будь-якій мережі є місце, де лежить головний довідник. Він відповідає на питання: хто тут хто.В інтернеті таке місце теж є — це DNS. Коли ти вводиш адресу сайту, DNS підказує браузеру, куди йти.В ATmosphere є свій довідник особистостей. Досі його тримала сама Bluesky. І це суперечило всій ідеї проєкту.Тому компанія створює окрему неприбуткову організацію у Швейцарії. З власною радою й повною незалежністю.Довідник і доменне ім’я передають туди. Другий крок ще серйозніший.Опис самого протоколу передають в IETF. Це міжнародна спільнота інженерів, яка пише правила інтернету.Саме там народилися стандарти, за якими досі працюють електронна пошта й веб.Минулого тижня IETF зустрічалася у Відні. AT Protocol офіційно став там робочим напрямом.Тобто протокол перетворюється на визнаний інтернет-стандарт поза межами компанії.Кінцевий стан Шнайдер описує прямо. Bluesky має стати просто одним застосунком серед багатьох. І протоколом вона не керуватиме.

Урок WordPress

Для Шнайдера це не перший такий досвід.WordPress — програма з відкритим кодом. Відкритий код означає, що будь-хто може взяти програму, подивитися, як вона влаштована, і змінити її.Ліцензія WordPress вимагає віддавати зміни назад спільноті. Automattic заробляла на хостингу — тобто на розміщенні сайтів.Але торговельну марку WordPress передали у фонд. Щоб компанія не могла з нею гратися.Питання, яке Шнайдер ставив собі тоді, звучало приблизно так. А якщо Automattic збанкрутує або її купить хтось поганий — з WordPress усе буде гаразд?Тепер він ставить те саме питання про Bluesky. Тільки горизонт тут не п’ять років, а двадцять.

Наступний крок — приватні спільноти

Зараз в AT Protocol усе публічне. Геть усе.Це головне обмеження мережі. Особисті повідомлення всередині Bluesky довелося робити збоку від протоколу.Приватні дані — запит номер один від розробників. І причина зрозуміла.Великий публічний майдан втомлює. Люди тікають у групові чати, бо там тихіше й безпечніше.Тому Bluesky будує приватні простори. За словами Шнайдера, це збільшить кількість можливих застосувань у десятки разів.Тут напрошується порівняння з Reddit: невеликі закриті спільноти замість одного великого майдану. Але з важливою різницею.Спільнота на AT Protocol належить не платформі, а тобі. Її можна перенести, а правила ти встановлюєш сам.При цьому всі спільноти лишаються з’єднаними між собою. Один вхід, одне місце для сповіщень — і власна незалежність.Керівник продуктів Алекс Бензер обговорює ці зміни публічно. На зворотний зв’язок записалося 500 людей.І це не стрибок у порожнечу. Люди вже ліплять спільноти з наявних інструментів.Користувачі створили понад 100 тисяч власних стрічок. Деякі з них — фактично клуби за інтересами. BookSky збирає тих, хто говорить про книжки, AstroSky — про астрономію.

Чому Bluesky не перетворюється на TikTok

Ведучий подкасту сформулював проблему різко. Кожна соцмережа рано чи пізно еволюціонує в те саме — у TikTok.За його словами, Meta саме тестує запуск Facebook одразу у форматі відео на весь екран.Bluesky у цю гонку не біжить. Шнайдер відповідає спокійно: нехай TikTok на AT Protocol зробить хтось інший.Такі спроби вже є. Застосунок Skylight будує саме відеострічку на цьому протоколі.Bluesky лишається текстовою мережею. І свідомо віддає трафік назовні.Ось цифра, яка це доводить. Мережа надсилає видавцям близько 2 мільйонів переходів щодня.Це майже 28 повних НСК «Олімпійський» людей, які щодня йдуть читати чужі сайти. Для деяких видань Bluesky — джерело трафіку номер один.Мережа не занижує дописи з посиланнями. Більшість великих платформ роблять навпаки: тримають користувача всередині.Шнайдер називає свою мережу замкненою у відкритому стані. Утримати користувача вона не змогла б, навіть якби захотіла.

На протокол можна покласти майже будь-що

Технічно протокол не прив’язаний до текстових дописів. Ось приклади, які наводить Шнайдер:
  • хтось виклав туди цілу базу даних патентів;
  • хтось транслює показники здоров’я зі свого годинника Apple Watch;
  • проєкт Tangled будує «соціальний GitHub» — платформу для спільного програмування.
З’явився й новий формат для довгих текстів — Standard Site. Три застосунки, Leaflet, Pocket і Off Print, просто домовилися про спільні правила публікації.Далі сталося найцікавіше. Bluesky підхопила формат і почала показувати такі тексти у своїй стрічці.Потім його підтримав WordPress. Ніхто ні з ким не підписував угод і нікому не платив.Формат просто розійшовся мережею. У Європі теж рухається: запустилися EuroSky і W Social.Головна проблема нових застосунків — холодний старт. Це коли ти зробив чудову річ, а всередині порожньо.Тому Bluesky тягне людей у мережу. Мета на десять років — мільярд користувачів AT Protocol.Це приблизно кожна восьма людина на Землі. Мета зухвала, і Шнайдер це визнає.

Звідки візьмуться гроші

Зараз Bluesky майже не заробляє. Шнайдер каже, що монетизація почнеться цього року.Конкретики він не дав. Але напрямок назвав чітко.Це не буде рекламна модель. Це буде щось на кшталт партнерської.Компанія бере відсоток лише з того, що сама допомогла заробити. Приклад простий.Ти продаєш підписку на розсилку. Bluesky привела тобі нового передплатника. Тоді мережа отримує свою частку.Важлива деталь. Заробляти зможе будь-хто в мережі, хто привів клієнта, а не тільки сама Bluesky.Ведучий прямо запитав про криптовалюту. Шнайдер відповів так само прямо: ні.Одна складність усе-таки є. Розрахунки повністю децентралізувати важко, бо гроші потребують хоч якогось центру довіри.І тут ховається пастка. Саме монетизація зазвичай псує соцмережі.Шнайдер це визнає. Рішення про модель заробітку він відносить до необоротних — до тих самих татуювань.

Другий відкритий стандарт

AT Protocol не єдиний у своєму роді. Є ще ActivityPub — на ньому працює Mastodon.Різниця в тому, що лежить у центрі системи.В ActivityPub центр — це сервер. Ти піднімаєш власний сервер, і це вже твоя спільнота.Сервери можуть з’єднуватися між собою, а можуть і не з’єднуватися. Шнайдер каже, що така модель добре підходить, зокрема, державним установам.В AT Protocol у центрі — людина. Точніше, її особисте сховище даних.Мережа складається з мільйонів крихітних персональних сховищ. Обидва стандарти вміють спілкуватися між собою.Для цього є місток під назвою Bridgy Fed.Ведучий поставив логічне запитання. Двох різних Wi-Fi не буває, двох Bluetooth теж. Хіба два соціальні стандарти виживуть поруч?Шнайдер вважає, що виживуть. Це просто різні інструменти під різні задачі.З Threads і з X компанія не спілкувалася. Хоча іронію Шнайдер бачить: Bluesky народився колись усередині Twitter.

Бульбашка чи великий намет

У застосунку Bluesky склалася певна репутація. Ведучий The Verge описує її прямо: мережа лівих і прогресистів.X, на його думку, стала дзеркальним правим табором. Глобального майдану, де є всі, більше немає — соцмережі розпалися на окремі табори.Цю репутацію Шнайдер хоче змінити. Мережу, каже він, не проєктували під одну групу людей.Його головний аргумент — спорт. Bluesky цілеспрямовано залучала спортивні ліги та журналістів.Тепер там багато спортивних розмов. Ці люди прийшли не по політику.Отже, розширюватися можна. Із політикою складніше.Політично активна аудиторія дуже помітна. Але Шнайдер не хоче її виганяти — він хоче додати інших.Він також уточнив важливу річ. Коли він каже, що люди зможуть це регулювати, йдеться про самих користувачів.Про власні стрічки, блокування й приховування. Не про державне регулювання слова.

Чому це важливо знати

Тут є дуже практична річ для кожного, хто щось публікує в інтернеті.У звичайній соцмережі твоя аудиторія насправді не твоя. Її позичила платформа.Змінилися правила — і завтра твої дописи бачить утричі менше людей.Ідея AT Protocol інша. Підписники й дописи лежать у твоєму сховищі.Застосунок можна змінити, а аудиторію забрати з собою. Чи спрацює це насправді — питання поки відкрите.Мережа ще молода, а гроші вона тільки вчиться заробляти. Але сама спроба варта уваги.Компанія свідомо будує конструкцію, у якій вона сама собі не потрібна. У світі великих платформ таке трапляється нечасто.

Раніше ми писали