У якому стані знахідка

Машина роками припадає пилом просто неба: у неї відсутня частина скління, включно з лобовим склом, а також деякі ручки й молдинги. Попри це, на думку Кирила Степанця, автівку ще можна відреставрувати — за умови, що вона потрапить до вмілих рук. Точну адресу кооперативу дослідник не називає.

Чому ГАЗ-М1 називали «чорним воронком»

«На цій машині їздили НКВС на арешти. Через це їх називали “чорний воронок”», — пояснює києвознавець. У роки сталінських репресій на таких автомобілях приїжджали й по українську інтелігенцію: людей забирали з домівок переважно вночі, і більшість арештантів додому вже не поверталася. Тож для киян 1930-х силует цього легковика був однією з найстрашніших картин на вулиці.

Кирило Степанець системно досліджує приховані сторінки столиці — від підземної річки Дарниці до забутих урочищ і дворів.

Що це за автомобіль

ГАЗ-М1, знаний як «Емка», — друге покоління легковиків Горьковського автозаводу, що прийшло на зміну ГАЗ-А в березні 1936 року. Прототипом слугував Ford Model B 40A Fordor Sedan 1934 року: радянські конструктори форсували 4-циліндровий двигун до 50 кінських сил, посилили раму й встановили поздовжні ресори. Серійно модель випускали з 1936 до 1942 року — загалом майже 63 тисячі екземплярів.

На найбільших автомайданчиках України — AUTO.RIA та OLX — оголошень про продаж ГАЗ-М1 зараз немає, а поодинокі схожі лоти на агрегаторах виявляються проєктами відновлення або іншими моделями. Уцілілі екземпляри зберігаються переважно у приватних колекціях, спеціалізованих майстернях і музеях, тож знахідка в київських гаражах — справжня рідкість.

Раніше ми писали

Кирило Степанець регулярно нагадує киянам про непомітні пам’ятки міста: нещодавно він показав будинок на Куренівці, біля якого минуло дитинство автора «Бабиного Яру» Анатолія Кузнецова.