Перейти до основного вмісту

Інститут біохімії в Києві законсервував дах після удару

В Інституті біохімії імені Палладіна в Києві законсервували дах, пошкоджений російським ударом, щоб урятувати лабораторії від дощів, повідомляє Big Kyiv. Аварійні роботи виконали за кошти благодійників. Тим часом в установі триває підготовка до капітального ремонту будівлі.

12 Липня 2026 о 15:25|Суспільство|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Пошкоджений металевий дах будівлі Інституту біохімії в Києві після удару, вигляд згори
Фото: ДСНС | 1920×1080

Інститут біохімії імені О. В. Палладіна — установа Національної академії наук України, заснована 1925 року, один із найстаріших наукових центрів країни. Він носить ім’я академіка Олександра Палладіна, засновника української біохімічної школи.

Чому це відбувається

Будівля інституту постраждала внаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч на 2 липня — тоді в установі спалахнула пожежа через падіння уламків. Постраждалих серед працівників немає, однак вогонь знищив частину приміщень, а те, що не згоріло, залило водою під час гасіння. За даними «Новини.LIVE», було знищено лабораторії, дороговартісне наукове обладнання та унікальні реагенти, пошкоджень зазнали кілька корпусів. Про масштабні наслідки тієї атаки для всього міста ми раніше писали — тоді постраждали понад 20 житлових будинків у шести районах, а також підстанція швидкої медичної допомоги. За підсумками завершених рятувальних робіт, у Дарницькому районі загинула 31 людина, ще 102 дістали травми — це одна з найсмертоносніших атак на Київ за час повномасштабної війни, як ми зазначали в матеріалі з інтерактивною картою обстрілів.

Після удару виникла нова загроза: через пошкоджений дах опади почали заливати приміщення, де залишилося вціліле наукове обладнання. Колектив установи публічно звернувся по допомогу для проведення термінових робіт, повідомляла «Київщина 24/7» з посиланням на офіційну сторінку інституту. Саме тому консервацію покрівлі виконали в аварійному порядку, не чекаючи на повноцінний ремонт.

Хто відповідає

Інститут біохімії підпорядкований Національній академії наук України. Аварійні роботи вдалося профінансувати завдяки благодійникам — державне фінансування капітального відновлення наукових установ після обстрілів потребує окремих рішень і часу. Проблема браку коштів для установ НАН не нова: ми вже розповідали, як Інститут ботаніки НАН України на приписи щодо аварійної пам’ятки на Великій Житомирській відповідав відпискою про відсутність фінансування.

Що роблять зараз

Дах законсервовано — лабораторії захищені від опадів, і вцілілому обладнанню дощі більше не загрожують. Паралельно в інституті готуються до капітального ремонту будівлі. Терміни його початку та джерела фінансування наразі не повідомляються.

Чому це важливо знати

Російські удари по Києву руйнують не лише житло та енергетику — під атаками опиняється й наукова інфраструктура, відновлення якої коштує значно дорожче за саму будівлю: йдеться про специфічне обладнання, реактиви та багаторічні дослідження, частину з яких неможливо відтворити. Історія Інституту біохімії показує і вразливість української науки під час війни, і силу громадянської солідарності — коли швидкі аварійні роботи стають можливими саме завдяки благодійникам.

Для киян це також нагадування: наслідки атак на місто вимірюються не лише зруйнованими будинками, а й ударами по установах, які формують науковий потенціал країни.

Раніше ми писали

Ми повідомляли про наслідки атаки 2 липня, коли в Деснянському районі було пошкоджено вікна у десяти будинках, а по всьому місту постраждали понад 20 будівель. Також ми розповідали про палацик Мерінгів, який руйнується у власності Інституту ботаніки НАН України. А про життя наукових установ столиці читайте в матеріалі про виступ ІСЗЗІ КПІ на Київському міжнародному форумі з кіберстійкості.

Найважливіше про Київ — без спаму

Telegram Threads

Автор
Інститут біохімії в Києві законсервував дах після удару
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →