Про що говорили учасники конференції

Конференція зібрала представників державних установ, міжнародних організацій, науковців, експертів, військових, музейників і громадських діячів. Учасники обговорили практичні механізми захисту культурних цінностей, реалізацію положень Гаазької конвенції 1954 року та її протоколів, а також питання документування воєнних злочинів проти культурної спадщини. Гаазька конвенція — ключовий міжнародний договір, що визначає правила охорони памʼяток, музеїв та архівів у період збройних конфліктів. В умовах повномасштабної війни ці норми набули для України практичного значення, адже росіяни регулярно бʼють по музеях, храмах і заповідниках. Учасники наголосили, що захист культурних цінностей вимагає скоординованих дій держави, військових і міжнародних організацій.

Які інструменти захисту спадщини представили

Під час заходу презентували результати проєкту «Гаазька конвенція 1954 року та її протоколи: можливості використання та популяризації». Зокрема, учасникам показали інформаційно-аналітичну платформу «Право на спадщину. Відповідальність за культуру», тематичну брошуру та серію просвітницьких відеоматеріалів. Усі ці матеріали мають підвищити обізнаність суспільства щодо міжнародних механізмів захисту культурних цінностей та допомогти фахівцям застосовувати норми гуманітарного права на практиці. Платформа й надалі залишиться відкритим ресурсом для музейників, юристів і дослідників.

Хто організував конференцію

Захід організувала громадська організація «Агенція суспільно-правового моделювання» у партнерстві з громадською організацією «Культура захисту». Конференцію провели за підтримки Програми участі ЮНЕСКО та за сприяння Міністерства культури України, Міністерства оборони України, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Офісу ЮНЕСКО в Україні та інших партнерів. За словами організаторів, конференція стала майданчиком для фахового діалогу про відповідальність за збереження спадщини, яка є частиною національної ідентичності та світового культурного надбання. Організатори планують і надалі популяризувати норми міжнародного гуманітарного права серед українців.

Чому це важливо знати

Російська агресія завдає системних ударів по українській культурі. Лише у Києві та області, за даними Міністерства культури, пошкоджено 173 памʼятки культурної спадщини. Документування цих злочинів і застосування міжнародних конвенцій — інструмент, який згодом може лягти в основу позовів проти держави-агресора та допомогти у відновленні втрачених памʼяток. Тому фаховий діалог про захист спадщини має пряме значення для майбутнього Києва та всієї країни.

Раніше ми писали

Як ми раніше повідомляли, у лютому 2026 року в Києві працювала моніторингова місія ЮНЕСКО, яка оцінювала стан збереження «Софії Київської» та Києво-Печерської лаври після обстрілів. Також ми розповідали, що Фонд ЮНЕСКО виділив кошти на реставрацію настінних розписів Софійського собору — це перше за сімдесят років наукове обстеження живопису трансепту.