У Києві шукають 13 карантинних шкідників у зелених насадженнях
У Києві триває фітосанітарний моніторинг зелених насаджень, територій складів та інших місць зберігання рослинної продукції. Державні фітосанітарні інспектори Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві у 2026 році шукають 13 груп небезпечних карантинних та інших регульованих організмів — від комах-шкідників дерев до бур’янів, повідомляє відомство. Мета — вчасно виявити, локалізувати та ліквідувати загрозу для зелених насаджень і економіки столиці.

Яких шкідників шукають цьогоріч
Цьогорічний план моніторингу зосереджений на низці карантинних та регульованих шкідливих організмів, серед яких:
- вузькозлатка ясенева смарагдова;
- вузькозлатка березова бронзова;
- американський білий метелик;
- західний квітковий трипс;
- жовто-бурий мармуровий клоп;
- вусач мінливий;
- вусач китайський;
- вусачі роду Monochamus;
- капровий жук;
- середземноморська плодова муха;
- тютюнова білокрилка;
- біла іржа хризантем;
- карантинні види бур’янів, обмежено поширені в Україні.
Усі ці організми здатні завдати значної шкоди деревам, кущам, квітам та сільськогосподарській продукції, а їх поширення б’є і по бюджету міста.
Як проводять обстеження
Моніторинг охоплює не лише дерева й кущі в парках і скверах, а й території складів та інших місць, де зберігають рослинну продукцію, — саме туди шкідники нерідко потрапляють разом із завезеними товарами. Інспектори оглядають насадження візуально, а також використовують спеціальні феромонні пастки. Вони працюють на основі синтетичних феромонів, екологічно безпечні для людей, тварин і довкілля та дають змогу виявляти небезпечних шкідників на ранніх стадіях поширення, коли осередок ще можна локалізувати. Саме рання діагностика дозволяє зупинити шкідника до того, як він знищить значну частину дерев, адже впоратися з уже сформованим осередком значно складніше й дорожче.
На що звертають особливу увагу
Цього року особливу увагу приділяють локаціям, де в попередні роки фіксували осередки карантинних організмів. Насамперед інспектори перевіряють території, на яких раніше виявляли вузькозлатку ясеневу смарагдову та амброзію полинолисту. Перша становить смертельну загрозу для київських ясенів, друга — небезпечний бур’ян-алерген, що швидко розростається й витісняє інші рослини.
Чому це важливо знати
Зелені насадження — це не лише краєвид, а й захист міста від спеки, пилу та шуму, тож втрата дерев через шкідників позначається на якості життя всіх киян. Системний фітосанітарний контроль допомагає виявити загрозу на ранньому етапі й уникнути масової загибелі дерев, як це вже сталося з ясенами в багатьох регіонах. Для самих мешканців це означає простіше правило: помітивши на деревах підозрілі отвори, всихання чи незвичних комах, варто повідомляти про це комунальні служби.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, смарагдова вузькозлатка вже загрожує київським ясеням. Водночас місто продовжує розвивати зелені зони — лише від початку року в столиці створили шість кишенькових парків, а Святошинське лісництво завершило сезон висадки сотень нових дерев.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









