Що посадовець задекларував і чому цифри не сходяться

Директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА вніс до декларації за 2023 рік заощадження у розмірі 31 млн грн. Слідство провело детальний аналіз усіх його доходів — як під час державної служби, так і до її початку.

Результат виявився однозначним: за весь час трудової діяльності чоловік мав фінансову можливість заощадити щонайбільше 9 млн грн. Отже, 22 млн грн, зазначені у декларації, не мають підтвердженого джерела походження.

Які активи придбав чиновник попри «незмінні» заощадження

Слідство встановило, що посадовець придбав автомобіль Infiniti FX37S вартістю 440 тис. грн та Mercedes-Benz GL500 вартістю 600 тис. грн, а також інше рухоме майно. Показово, що попри ці витрати розмір задекларованих заощаджень суттєво не зменшувався — що й насторожило слідчих та стало підставою для ретельної перевірки.

Саме ця розбіжність між реальними покупками та задекларованим «стабільним» залишком коштів і лягла в основу обвинувачення у недостовірному декларуванні.

Яке покарання передбачає стаття обвинувачення

Дії директора департаменту кваліфіковано за частиною 2 статті 366-2 КК України — декларування завідомо недостовірних відомостей особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Ця норма передбачає відповідальність у разі, якщо сума розбіжностей перевищує 4 000 прожиткових мінімумів.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду, тобто справа перейшла до стадії судового розгляду по суті. Вирок ухвалюватиме суд.

Як ми раніше писали, корупційні схеми в органах влади Київщини набули системного характеру: чиновник ліцею Білої Церкви закупив дрони за завищеними цінами на 247 тис. грн — і та справа також дійшла до суду.

Чому це важливо знати

Недостовірне декларування — один із ключових інструментів приховування незаконного збагачення чиновників. Коли посадовець Київської міської адміністрації вказує у декларації на 22 млн грн більше, ніж міг заробити за все життя, це безпосередньо стосується довіри киян до міської влади та ефективності витрачання публічних ресурсів. Притягнення таких справ до суду свідчить, що антикорупційний контроль за деклараціями дає реальні результати.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, ДБР повідомило про підозру начальнику ТЦК на Київщині за хабарі від 4 до 5 тис. Також ми повідомляли, що Торгівля людьми і хабар у ТЦК: тиждень поліції Київщини.