Що вирішили на закритому засіданні

Рішення ухвалила Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА — у четвер, 4 червня, на засіданні за зачиненими дверима. Нові межі скверу базуються на кадастровому плані від забудовника, який не охоплює всі земельні ділянки зеленої зони. Таким чином частина скверу фактично виводиться з-під охорони.

Тижнем раніше Київська міська рада вже намагалася зменшити площу скверу на пленарному засіданні — але питання так і не поставили на голосування. Тепер той самий результат досягнуто адміністративним шляхом, без депутатського голосування.

Передісторія: 30 років спроб забудови

Літературний сквер розташований на розі вулиць Олеся Гончара та Михайла Коцюбинського в Шевченківському районі — у буферній зоні Софії Київської. Забудовники намагаються звести тут багатоповерхівку вже близько 30 років. Наприкінці 2023 року Земельна комісія передала ділянку у сквері компанії «Молодіжний житловий комплекс “Оболонь”» для будівництва житлового будинку, у січні 2024-го там вже зрубали частину дерев.

Петиція з вимогою зберегти сквер зібрала 6 000 голосів киян у 2024 році. На її виконання мер Віталій Кличко доручив надати зеленій зоні охоронний статус. Департамент охорони культурної спадщини підготував відповідні документи — однак, як з’ясувалося, за основу взяв кадастровий план від забудовника, а не повну площу скверу.

Що це означає для скверу

Якщо нові межі набудуть чинності, частина зеленої зони, яку намагаються забудувати десятиліттями, офіційно перестане вважатися частиною скверу. Це відкриє юридичний шлях для будівництва без подальших голосувань у Київраді.

Чому це важливо знати

Літературний сквер — одна з небагатьох зелених зон у центрі Києва поблизу пам’яток архітектури та «письменницьких» будинків. Схема, застосована цього разу, — коли адміністративне рішення підміняє депутатське голосування — може стати прецедентом для інших зелених зон міста. За ситуацією стежить громада, а петиція залишається інструментом тиску на владу.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у травні 2026 року КМДА звітувала про 138 км облаштованих безбар’єрних маршрутів у Києві — один із прикладів міського розвитку, який відбувається паралельно зі скандалами навколо міського простору.