Лекція про живопис ХІХ століття у Софії Київській
У приміщенні Консисторії Національного заповідника «Софія Київська» відбулося засідання наукового семінару Інституту «Свята Софія». Старша наукова співробітниця Тамара Рясна виступила з доповіддю про живопис середини ХІХ століття як складник інтер’єру собору — між втратами та відкриттями. Про захід повідомляє повідомляє «Софія Київська».

Що досліджувала науковиця?
Тамара Рясна ознайомила учасників семінару з живописом, що з’явився на стінах Софійського собору під час масштабної реставрації 1843–1853 років. Саме цей період залишається одним із найменш вивчених у контексті художньої спадщини пам’ятки: більшість дослідників зосереджувалася передусім на давньоруських мозаїках і фресках, тоді як живопис ХІХ століття нерідко сприймався як нашарування пізнішої доби.
Доповідь порушила питання про те, які саме твори були створені в той час, що збереглося до наших днів, а що було втрачено. Дослідження, за словами авторки, покликане переосмислити живопис ХІХ століття не як чужорідний елемент, а як невід’ємну частину складної багатошарової історії Софії Київської. Такий підхід дозволяє формувати повнішу картину еволюції інтер’єру собору впродовж різних епох.
Як проходять семінари Інституту «Свята Софія»?
Засідання наукового семінару Інституту «Свята Софія» проводяться у приміщенні Консисторії заповідника і триватимуть протягом усього року. Організатори запрошують усіх охочих долучатися до наукових дискусій та лекцій. Захід орієнтований як на фахових дослідників, так і на всіх, хто цікавиться історією та мистецтвом Києва.
Для тих, хто не зміг відвідати семінар особисто, організатори оприлюднили запис лекції на YouTube. Це робить наукові матеріали доступними для ширшої аудиторії — зокрема для людей, які перебувають за межами Києва або не мають змоги відвідати захід наживо.
Чому живопис реставрації 1843–1853 років важливий?
Реставрація Софійського собору в середині ХІХ століття була однією з найбільших за масштабом за всю історію пам’ятки. Саме тоді інтер’єр собору зазнав суттєвих змін: оновлювалися старі розписи, з’являлися нові живописні роботи. Частина з них не збереглася, тому архівні та мистецтвознавчі дослідження є єдиним способом реконструювати повну картину того, як виглядав собор після тієї реставрації.
Вивчення цього пласту спадщини допомагає не лише заповнити прогалини в історії конкретної пам’ятки, а й краще зрозуміти художні процеси, що відбувалися в Україні в епоху романтизму та академізму. Крім того, такі дослідження є основою для прийняття рішень щодо подальшої реставрації та збереження об’єкта, який входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Чому це важливо знати
Науковий семінар у «Софії Київській» — це можливість для киян долучитися до живої дискусії про культурну спадщину міста. Дослідження живопису ХІХ століття допомагає переосмислити собор як багатошаровий пам’ятник, а відкритий формат заходів і публікація записів у мережі роблять академічну науку доступною для широкого загалу.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, до Дня Києва організували безкоштовні екскурсії про бароко, масонів та монастирі — «Софія Київська» є одним з центральних майданчиків міських подій. Заповідник входить до списку об’єктів ЮНЕСКО і регулярно проводить пізнавальні заходи для різних вікових груп.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →










