Два роки реформи МАФів: правий берег розчищено, 20 млн у бюджеті
Упродовж двох років із моменту старту реформи тимчасових споруд у Києві комунальники демонтували МАФи на площі близько 150 000 квадратних метрів правого берега столиці. Директор Департаменту територіального контролю Михайло Буділов та керівник КП «Київ.Прозоро» Ігор Горобець розповіли виданню «Хмарочос», що вдалося зробити, скільки коштів надійшло до міської скарбниці та чому нелегальна торгівля не зникає.

Які райони вже очищені від незаконних споруд?
Реформу було оголошено у червні 2024 року після опитування киян та відповідного рішення Київради. Місто взяло курс на ліквідацію тисяч старих кіосків, що десятиліттями захаращували тротуари, пішохідні зони та інженерні мережі. Замість них запровадили систему електронних аукціонів і єдиний дизайн-код для нових павільйонів.
За словами Михайла Буділова, наразі повністю зачищені від нелегальних споруд п’ять районів правого берега: Печерський, Оболонський, Подільський, Святошинський та Шевченківський. У Солом’янському районі комунальники планують завершити роботи до кінця травня — там залишилося близько 100 об’єктів. Натомість у Голосіївському районі та трьох лівобережних — Дарницькому, Дніпровському й Деснянському — демонтаж лише планується. Причина затримки — велика кількість МАФів: за словами посадовця, на лівому березі їх приблизно стільки ж, скільки було на правому до початку реформи.
Як ми раніше писали, станом на серпень 2025 року вже було демонтовано півтори тисячі об’єктів в Оболонському та Печерському районах, а до кінця 2026 року планувалося знести 8 тисяч незаконних конструкцій.
Чому демонтаж затягується і що відбувається зі старими кіосками?
Однією з головних перешкод є небажання власників самостійно прибирати споруди: добровільно це робить лише близько 40% підприємців. Буділов пояснює позицію міста просто: відповідальність за демонтаж лежить на власникові об’єкта, якщо той не має дозвільних документів. На практиці більшість підприємців перед примусовим знесенням встигають вивезти цінне майно — вікна, двері, обладнання — і залишають порожній каркас.
Частина демонтованих конструкцій отримала нове призначення: їх передали для облаштування бліндажів та укриттів для Збройних сил України. Інші МАФи зберігаються на комунальних майданчиках і можуть бути повернуті власникам після сплати витрат на демонтаж і зберігання.
Скільки грошей реформа принесла міському бюджету?
Фінансовий результат реформи виявився відчутним. За даними КП «Київ.Прозоро», завдяки електронним аукціонам на розміщення нових тимчасових споруд місто отримало близько 20 мільйонів гривень додаткових надходжень до бюджету. Прозора система торгів дозволила суттєво підвищити ціну за право розміщення в порівнянні з попередніми домовленостями, які нерідко укладалися в обхід офіційних процедур.
Як ми раніше писали, система електронних аукціонів «Київ.Прозоро» запрацювала як інструмент боротьби з корупцією у сфері малої торгівлі: раніше місця під кіоски часто розподілялися без конкуренції та прозорості.
Чому нелегальна торгівля знову розквітає?
Попри масштабний демонтаж, проблема стихійної торгівлі нікуди не зникла. На місцях знесених МАФів подекуди з’являються нові незаконні точки — простіші конструкції або торгівля просто з автомобілів і розкладних столів. За словами Ігоря Горобця, частина підприємців свідомо обирає нелегальну модель роботи, оскільки витрати на участь в аукціоні та відповідність дизайн-коду видаються їм надто високими.
Посадовці визнають: без системного контролю і достатньої кількості інспекторів на вулицях повністю викорінити стихійну торгівлю не вдасться. Наразі Департамент територіального контролю опрацьовує механізм оперативного реагування на нові порушення — із скороченням часу між виявленням незаконної споруди та її демонтажем.
Крім того, залишається невирішеною соціальна складова: частина підприємців, що втратили місця через реформу, — це люди похилого віку або мешканці з невисокими доходами, для яких кіоск був єдиним джерелом заробітку. Як ми раніше писали, місто поки не запропонувало системного вирішення цього питання.
Чому це важливо знати
Реформа МАФів безпосередньо впливає на якість міського простору, яким щодня користуються мільйони киян. Розчищені тротуари — це безпечніший рух для пішоходів, менше перешкод для людей з інвалідністю та батьків із колясками. Водночас 20 мільйонів гривень додаткових надходжень до бюджету — це кошти, які місто може спрямувати на ремонт доріг, озеленення та інші потреби інфраструктури. Темп і якість завершення реформи на лівому березі визначатиме, чи стане Київ справді зручнішим містом.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у чотирьох районах Києва укладено лише 125 договорів — менш ніж 1% від довоєнного обсягу МАФів. Також ми повідомляли, що на місці знесених МАФів виростають нові стихійні ятки — проблема нікуди не зникає.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.
Усі статті автора →









