Хто створив проєкт «Call Signs / Позивні»?

Авторами проєкту є одночасно митці й військовослужбовці. Серед них — художниці Тетяна Пранчук та Катерина Гончар, а також військові: Олексій Паляничка з позивним «Немо» та Данило Проскурін з позивним «Доц». Координував роботу над проєктом Євген Солонина з позивним «Мурзік». Таке поєднання цивільного мистецького погляду та безпосереднього бойового досвіду робить проєкт унікальним явищем в українській культурі воєнного часу.

Співорганізаторами виступили Медіацентр Сухопутних військ Збройних Сил України та Національний заповідник «Софія Київська». Партнерами проєкту стали Fujifilm Україна та Studio 72. Як ми раніше писали, виставка відкрилася 5 травня і триватиме до 26 травня 2026 року.

Як відвідувачі можуть долучитися до виставки?

Проєкт побудований за принципом живої, відкритої інсталяції, яка зростає завдяки участі кожного відвідувача. Музей пропонує кілька форматів залучення.

По-перше, охочі можуть принести власний патч із позивним і залишити його на окремому стенді у виставковій залі. По-друге, на інсталяції «Ми — поруч» можна розмістити невелике фото воїна — своє або близької людини — у цивільному одязі та без знаків розрізнення, вказавши позивний. По-третє, у виставці є «книга відгуків», до якої кожен може вписати історію власного позивного або позивного рідної людини.

Таким чином виставка перетворюється на живий архів людських доль і колективної пам’яті, який поповнюється щодня. Кожен відвідувач стає не просто глядачем, а учасником створення колективного документа про епоху. Як ми раніше повідомляли, галереї Києва дедалі активніше звертаються до тем, пов’язаних із війною та ідентичністю.

Чому позивні стали темою мистецтва?

Позивний у армійській традиції — це не просто умовне ім’я для зв’язку. Для багатьох бійців він стає справжньою ідентичністю, відображає характер, долю або обставини служби. В умовах повномасштабної війни позивні набули особливого культурного й емоційного значення для мільйонів українських родин. Дослідження цього феномену через мистецтво дозволяє зафіксувати унікальний пласт живої народної мови і людських історій, які інакше могли б зникнути.

Проєкт «Call Signs / Позивні» поєднує документальність та художній вираз, створюючи простір для рефлексії як для самих військових, так і для цивільних, що опосередковано переживають війну поруч із близькими на фронті. Музей «Будинок Митрополита» — третій поверх — щодня відкритий для охочих долучитися до цієї живої колективної пам’яті.

Де і коли можна відвідати виставку?

Виставка розміщена в Музеї «Будинок Митрополита» (3-й поверх) — одній із будівель комплексу Національного заповідника «Софія Київська» в історичному центрі Києва. Проєкт триватиме до 26 травня 2026 року включно. Дізнатися актуальний графік роботи та вартість вхідного квитка можна безпосередньо на офіційному сайті заповідника або на його сторінках у соціальних мережах.

«Софія Київська» продовжує роботу попри воєнний час, поєднуючи збереження культурної спадщини з актуальними мистецькими проєктами. Виставки, приурочені до Дня музеїв 18 травня, стають особливим і важливим приводом відвідати один із найдавніших і найвизначніших архітектурних комплексів України.

Чому це важливо знати

Проєкт «Call Signs / Позивні» — рідкісний приклад того, як мистецтво і армія творять спільний культурний простір. Для киян це можливість особисто долучитися до живого архіву війни: принести патч, фото чи написати історію. Для міста загалом — це спосіб зберегти людський вимір великої трагедії і водночас підтримати зв’язок між фронтом і тилом через мову мистецтва.

Виставка безкоштовна для відвідувачів — достатньо придбати квиток до «Софії Київської». Вона триватиме ще до 26 травня, тому в містян ще є час долучитися та залишити свій особистий слід у цьому унікальному живому проєкті.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, виставка «Call Signs/Позивні» відкрилася у Будинку Митрополита 5 травня. Також ми повідомляли, що Департамент культури КМДА запустив «Музейний тиждень» до Дня музеїв 18 травня.