Що зробили у Києві за 2025 рік?

Роботи з облаштування безбар’єрного середовища охоплюють кілька напрямів. Дорожники виконали 989 понижень бордюрів, встановили тактильну навігацію на 504 переходах та змонтували вісім острівців безпеки. Чотири інклюзивні перехрестя отримали наземні переходи, які тепер дублюють підземні, — це суттєво спрощує пересування для людей на візках, батьків із колясками та людей з вадами зору.

Ці заходи є частиною масштабної урядової ініціативи «Рух без бар’єрів», яка охоплює 12 міст України. Головна ідея — створити маршрути, де кожен елемент інфраструктури працює на доступність: від тротуару до входу в будівлю. Особливої актуальності питання набуло після 2022 року: кількість людей з набутою інвалідністю серед ветеранів та цивільного населення суттєво зросла, і місто зобов’язане відповісти на цей виклик. Лише у Києві на обліку перебувають тисячі ветеранів з інвалідністю, що потребують реально доступного міського середовища.

Як звітують окремі райони столиці?

Кожна районна адміністрація відповіла на запит окремо, тому картина по районах різниться. Голосіївська РДА у 2025 році перевірила близько 120 об’єктів — заклади освіти, культури, торгівлі, аптеки та банки. Усі дані про рівень їхньої доступності внесено до інтерактивної карти «ЛУН Місто». Адміністрація визнає специфіку: більшість об’єктів перебувають у приватній власності та розташовані в історичних будівлях — пам’ятках архітектури, що ускладнює адаптацію. Утім, РДА вже веде роботу з власниками приміщень.

Дарницька РДА зазначила, що район не залучали до флагманського проєкту «Рух без бар’єрів», зосередженого на центральній частині Києва. Проте адміністрація самостійно, за кошти бюджету на 2025 рік, облаштувала безбар’єрні шляхи до ЦНАПу на вулиці Степана Олійника, 21, Управління соціальної та ветеранської політики на Харківському шосе, 176-Г, Департаменту надання адмінпослуг на Дніпровській набережній, 19-Б, а також до центру підтримки ветеранів «Київ Мілітарі Хаб» на Харківському шосе, 168-Ж.

Що змінилося на Троєщині та навколо вокзалу?

Деснянська РДА звітує про облаштування безбар’єрного маршруту завдовжки 20 кілометрів — від Центрального залізничного вокзалу до місцевого ЦНАПу на проспекті Червоної Калини, 29. Маршрут пролягає вздовж лінії 114 автобуса й з’єднує Троєщину з центром міста.

У межах цього маршруту відновлено понад 4 500 квадратних метрів тротуарів. Чотири зупинки обладнали пониженими бордюрами та тактильною плиткою, а також створили спеціальну паркувальну кишеню для людей з інвалідністю. Сам ЦНАП також оновили зсередини: прибрали перепади висоти, встановили нові пандуси, а вхідну групу повністю інтегрували в безбар’єрний маршрут. Біля будівлі райдержадміністрації виклали 276 метрів безшовної плитки з тактильними смугами.

Як ми раніше писали, питання доступності набуло особливої актуальності після повномасштабного вторгнення — через значне зростання кількості людей з набутою інвалідністю серед ветеранів та мирного населення. Також ми повідомляли про облаштування безбар’єрних стежок у парку на Прирічній на Оболоні.

Чому це важливо знати

Безбар’єрне середовище — це не лише про людей з інвалідністю. Зручні тротуари, знижені бордюри та тактильна плитка полегшують пересування батькам із колясками, літнім людям і всім, хто щодня користується громадським простором. Для Києва, де через війну суттєво зросла кількість людей з набутими травмами, якість інклюзивної інфраструктури безпосередньо впливає на якість життя десятків тисяч мешканців.

Рівень доступності громадського простору — один із ключових показників якості міського середовища. Міжнародні стандарти, зокрема Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, якою є стороною Україна, зобов’язують державу забезпечувати реальну доступність інфраструктури — а не лише декларативну.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, на Центральному вокзалі Києва будують безбар’єрну платформу для маломобільних пасажирів. Також ми повідомляли про оновлення парку на Прирічній на Оболоні — 2,5 га зелені з безбар’єрними стежками та мостом.