Перейти до основного вмісту

Виставка «Чорнобиль. Об’єкт укриття» в Українському домі

З 24 квітня в Українському домі на Європейській площі в Києві триває виставка «Чорнобиль. Об’єкт укриття». Експозиція переосмислює чорнобильську катастрофу крізь призму культури, науки та людської пам’яті — від самої аварії на ЧАЕС до влучання російського дрона в новий конфайнмент у лютому 2025 року. Відвідати виставку можна до 7 червня, як повідомляє джерело.

4 Травня 2026 о 19:03|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Фасад Українського дому з банерами виставки «Чорнобиль. Об'єкт укриття» 24.04–07.06.2026
Фото: facebook.com/ukrdim | 1920×1080

Про що розповідає виставка?

Проєкт «Чорнобиль. Об’єкт укриття» не зводить чорнобильський ландшафт до символу мовчазної трагедії. Натомість куратори пропонують глядачам побачити у ньому майже містичну силу, що впродовж десятиліть притягує людей попри очевидну небезпеку. Протягом останніх 40 років у Чорнобиль поверталися самосели, тут здійснювали нові відкриття науковці, а ліси поступово наповнювалися дикими тваринами.

Виставка вибудована як нашарування кількох ландшафтів одночасно: культурного і природного, втраченого і віднайденого, наукового і магічного, катастрофи та прихистку. Такий підхід дозволяє «олюднити» міф Чорнобиля — показати його не лише як місце трагедії, а як живий простір із власною складною історією.

Серед тем, які охоплює експозиція, — збережена спадщина чорнобильського Полісся та єврейська історія Чорнобильщини, яка нечасто потрапляє в центр уваги великих виставкових проєктів.

Які твори можна побачити?

Художній розділ виставки є одним із найбагатших за складом. Глядачі побачать чорнобильську серію Марії Примаченко — одної з найвідоміших українських народних художниць. Поруч експонуються твори Віктора Зарецького, Ади Рибачук та Володимира Мельніченка, Людмили Мєшкової.

Документальний вимір представлений фотографіями Віктора Марущенка, а також роботами художників-ліквідаторів — Олега Векленка та Дмитра Нагурного. Їхні твори і світлини є унікальними свідченнями людей, які особисто брали участь у ліквідації наслідків аварії.

Окремий інтерес становлять підготовчі матеріали Івана Литовченка до мозаїк у Прип’яті та ескізи Юлія Сінькевича до пам’ятника «Прометей» — архівні документи, що розкривають художнє життя міста до катастрофи.

Хто куратори і як потрапити на виставку?

Проєкт підготували куратори Олексій Ананов, Тетяна Гаук, Аліса Гришанова та Оксана Семенік. Виставка працює з вівторка по неділю з 11:00 до 19:00. Вартість повного квитка — 180 гривень, пільгового — 90 гривень. Останній день роботи — 7 червня.

Український дім розташований на Європейській площі в центрі Києва і є одним із головних майданчиків для великих культурних подій столиці. Як ми раніше писали, тут регулярно проходять масштабні виставкові проєкти, що привертають широку аудиторію.

Тема Чорнобиля залишається особливо актуальною на тлі повномасштабного вторгнення Росії. У лютому 2025 року російський дрон влучив у новий конфайнмент над четвертим енергоблоком ЧАЕС — захисну споруду, яка ізолює зруйнований реактор. Цей епізод також включено до наративу виставки, що робить її не лише ретроспективою, а й документом поточних подій. Як ми раніше писали, українські митці дедалі частіше звертаються до теми Чорнобиля як метафори стійкості та відновлення.

Раніше ми писали

Чому це важливо знати

Виставка «Чорнобиль. Об’єкт укриття» — рідкісна можливість побачити катастрофу 1986 року в широкому контексті: від народного мистецтва Примаченко до сучасних воєнних загроз ядерній безпеці. Для киян це шанс осмислити складний пласт національної пам’яті в умовах, коли Чорнобильська зона знову опинилася під ударами. Вхідна ціна доступна широкій аудиторії, а виставка працює до 7 червня.

Автор
Виставка «Чорнобиль. Об'єкт укриття» в Українському домі
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →