Чому будівництво музею гальмувалося з 2018 року?

Історія проєкту бере початок ще у 2018 році, коли в Україні відбувся перший міжнародний архітектурний конкурс на створення музейно-меморіального комплексу у двох номінаціях: «Меморіал» і «Музей». Конкурс визнали успішним, однак реалізувати його результати так і не вдалося через низку правових та адміністративних перешкод.

За словами Ігоря Пошивайла, будівництво меморіальної частини досі заблоковане через те, що суди так і не винесли справедливих вироків у справах Майдану, а відповідна територія перебуває під арештом. Паралельно виникли проблеми з ділянкою для самої будівлі музею, яка має розміститися поряд із Жовтневим палацом — місцем у центрі тих революційних подій.

У 2020 році Київська міська державна адміністрація розробила науково-проєктну документацію з визначенням меж режимів використання зон охорони пам’яток. Цей документ не врахував ані результатів міжнародного архітектурного конкурсу, ані статусу об’єкта, й обмежив допустиму висотність споруди з 27 метрів до 14. Це фактично унеможливило реалізацію затвердженого архітектурного рішення.

Яку роль відіграла повномасштабна війна у зупинці проєкту?

Окрім юридичних та містобудівних перешкод, ще однією критичною проблемою стала повномасштабна російська агресія. У 2021 році проєктування будівлі музею вже розпочалося, однак із початком широкомасштабного вторгнення у 2022 році фінансування було повністю скасовано. Відтоді роботи над проєктом не велися.

Ігор Пошивайло зазначив, що війна безпосередньо позначилася не лише на фінансуванні будівництва, а й на загальних процесах проєктування. За його словами, саме це є наразі однією з найбільших перепон для реалізації задуму.

Що змінює ухвалений законопроєкт?

Прийнятий Верховною Радою законопроєкт №14166 має розблокувати процеси, пов’язані з проєктуванням і подальшим спорудженням будівлі музею. Зокрема, він покликаний усунути правові колізії, що виникли внаслідок суперечності між раніше затвердженою містобудівною документацією та потребами проєкту.

Директор музею висловив сподівання, що суспільний запит на будівництво нового сучасного музейного простору, створеного вже за часів незалежної України, є достатньо високим. На його думку, за наявності політичної волі всі причетні державні інституції мають консолідуватися й спільними зусиллями забезпечити реалізацію цього проєкту. Адже за ним стоїть національна пам’ять, історія боротьби за свободу та незалежність України.

Майбутній меморіальний комплекс має стати ключовим простором вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні та увічнення подій Революції Гідності в серці столиці. Детальніше про позицію Ігоря Пошивайла можна почути в архіві програми «Ранок культурної людини» на Радіо Суспільне Культура.

Чому це важливо знати

Будівництво Музею Революції Гідності — це не лише архітектурний проєкт, а й питання національної пам’яті. Майбутній комплекс у центрі Києва стане місцем, де кияни та гості міста зможуть осмислити події, що визначили сучасний шлях України. Ухвалення закону — перший конкретний крок до того, щоб цей простір пам’яті нарешті постав у реальності.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Музей Революції Гідності створює мартиролог учасників Майдану, загиблих на війні. Також ми повідомляли про 20-річний конфлікт навколо музею на Поштовій та тиск Мінкульту на цей заклад.