Чому мости руйнуються швидше

У «Київавтодорі» пояснюють: більшість шляхопроводів зводили у 1960–1990-х роках за тодішніми розрахунковими навантаженнями. З того часу трафік зріс більш ніж удесятеро, а навантаження — щонайменше втричі. Споруди просто не розраховані на такий потік: зношення пришвидшилося, а капітального ремонту більшість із них так і не отримала.

Показовий приклад — шляхопровід біля метро «Нивки». У 2017 році його капітально відремонтували за понад 200 млн грн, але вже за кілька років конструкція знову почала руйнуватися. Спочатку обсипалися бетонні елементи, потім з’явилися тріщини. Нині споруду фактично тримають масивні підпірки.

Скільки грошей і які об’єкти у 2026 році

У 2026 році «Київавтодор» виділив на мости і шляхопроводи:

• 967,7 млн грн — проєктні та будівельні роботи з реконструкції і капремонту;
• 384,1 млн грн — поточний ремонт мостів і пішохідних переходів.

Капремонт і реконструкцію у 2026 році виконують на шести об’єктах: шляхопровід на вул. Полярній через залізницю, шляхопровід на перетині магістралі безперервного руху та Стратегічного шосе, шляхопровід по вул. Драйзера, шляхопровід біля метро «Чернігівська», шляхопровід на проспекті Бажана біля «Осокорків» та міст-метро через Дніпро (протиаварійні роботи). Також завершуються роботи на шляхопроводі біля «Дарниці».

Паралельно протиаварійні заходи заплановані на 26 спорудах, ще 14 об’єктів ремонтуватимуть поточним ремонтом. Як ми раніше писали, навесні 2026 року ремонти мостів проходять практично щотижня — з частковим обмеженням руху.

Скільки коштують конкретні об’єкти

Для розуміння масштабу витрат — кілька конкретних цифр із відповідей «Київавтодору»:

• шляхопровід на вул. Луговій та Богатирській — 288,2 млн грн;
• шляхопровід біля метро «Осокорки» (проспект Бажана) — близько 665 млн грн;
• реконструкція Дегтярівського шляхопроводу — 920 млн грн;
• розв’язка Богатирська — Полярна на Оболоні — 1 млрд 314,9 млн грн.

При цьому в КМДА не змогли навіть оцінити загальну вартість приведення всіх мостів до безпечного стану.

Міжнародна допомога заморожена

У «Київавтодорі» визнають, що залучити міжнародне фінансування на ремонт мостів наразі неможливо: реалізація подібних проєктів за участі міжнародних фінансових установ та донорських організацій призупинена на час воєнного стану. Це означає, що всі витрати лягають на міський бюджет — при хронічному браку коштів. Ситуацію ускладнює і суперечка про відповідальність: частина стратегічних об’єктів — як-от міст Патона — перебуває у підпорядкуванні не міста, а центрального уряду.

Чому це важливо знати

Шляхопроводи й мости — це не лише зручність, а безпека. 85 аварійних споруд у місті-мільйоннику означають щоденний ризик для сотень тисяч людей. Поточні латки — не вирішення: потрібен системний підхід і стабільне фінансування. Поки цього немає, місто змушене обирати, які об’єкти ремонтувати першими.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Міністерство розвитку громад поклало відповідальність за ремонт мосту Патона на Київ, посилаючись на законодавство про місцеве самоврядування.