Як будували: три митрополити і понад сто років

Будівництво розпочалося у 1722–1730 роках за митрополита Варлаама Ванатовича. Тоді заклали підвали, льохи та звели перший поверх споруди. Пізніше митрополит Рафаїл Заборовський надбудував другий поверх — до цих робіт, імовірно, був залучений архітектор Йоган-Ґоттфрід Шедель.

Завершальний вигляд будівля набула за митрополита Тимофія Щербацького: з’явилися мансарда, трикутний фронтон, характерний дах «із заломом» та декоративне оздоблення. У підсумку постав двоповерховий палац із мансардою і двома парадними фасадами — східним і західним.

Реставрація 2005–2008 років: що відкрили під штукатуркою

Масштабна реставрація тривала з 2005 по 2008 рік. Під час робіт відкрили фрагменти монументального живопису XVIII століття, відновили інтер’єри з кахельними грубами та облаштували приміщення антикварними меблями. Будівля повернула собі не лише автентичний вигляд, а й культурну атмосферу доби бароко.

Що тут відбувається сьогодні

Будинок митрополита виконує не лише музейну функцію. Тут проводять конференції, семінари та культурно-просвітницькі заходи. Разом із ансамблем Софії Київської пам’ятка входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — статус, який Україна відстоює попри тиск війни.

Чому це важливо знати

Будинок митрополита — не просто адміністративна споруда, а жива хроніка трьох сторіч київської культури. Як раніше писали ми, у 2026 році ЮНЕСКО виділило $29 тис. на реставрацію розписів трансепту Собору Святої Софії — збереження ансамблю залишається в міжнародному порядку денному.

Раніше ми писали

Як раніше ми писали, у 2026 році у «Софії Київській» показували єдину в Україні картину, пов’язану з іменем Мікеланджело Мерізі да Караваджо.