Яким був прибутковий будинок №79

Будинок у садибі №79 зведений на початку XX ст. і вирізнявся серед сусідів монументальністю та вишуканим декором. Три з половиною поверхи, нетинькований фасад, вертикальне членування колонами коринфського ордеру на рівні 2–3-го поверхів. Фасад прикрашали ліпний та цегляний декор, перший поверх рустований.Центральна частина будівлі була виділена розкріповкою — архітектурним прийомом, що підкреслював головний вхід. Портал обрамляли ліпні деталі, а завершував центральну вісь високий аттик із вікном. Будинок зведений у формах неоренесансу — стилю, популярного в київській забудові рубежу XIX–XX ст., де класичні ренесансні мотиви поєднувалися з вимогами прибуткового житла.

Що було особливого у сусідніх садибах

Будинок №77 — двоповерхова мурована споруда, зведена у другій половині XIX ст. Скромний за масштабом, він належав до ранньої кам’яної забудови Жилянської вулиці й сусідив із пізнішим монументальним будинком №79.Садиба №81 — одноповерховий дерев’яний тинькований особняк, що належить до першого етапу забудови вулиці. Такі споруди були типовими для Києва другої половини XIX ст.: дерев’яні хати в один поверх, зовні оштукатурені, аби нагадувати кам’яниці. Саме їхнє сусідство з пізнішими прибутковими будинками й створювало характерну строкатість вулиці.

Коли і чому будинки знесли

Будинок №77 знесений у 1981 р. — ще за радянської доби. Садиби №79 та №81 простояли довше: обидві знесені наприкінці 1990-х років. Будинок №79 — у 1999 р., будинок №81 — також наприкінці того ж десятиліття.На місці трьох садиб споруджено сучасний офісно-житловий комплекс. Жодна зі знесених будівель не мала на той час офіційного статусу пам’ятки архітектури, що й дало змогу провести знесення без особливих перешкод.

Чому це важливо знати

Забудова Жилянської вулиці кінця XIX — початку XX ст. демонструвала, як Київ поступово змінювався з провінційного міста на європейський центр. Знесення садиб №77, 79 і 81 — частина масштабних втрат київської архітектурної спадщини, яких зазнало місто впродовж XX ст. та у 1990-ті роки. Сьогодні ці будинки збереглися лише на архівних фотографіях.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у 2025 році на київському Подолі продовжували знищувати історичні будівлі попри мораторій на знесення. А у матеріалі про знакові будівлі Києва XXI ст. ми розповідали, як нова архітектура нерідко ігнорує історичний контекст міста.