Чим архітектурно цінний будинок на Сагайдачного, 16-б?

Споруда розташована в глибині садиби, паралельно вулиці. Це чотириповерховий цегляний будинок прямокутної форми, односекційний, із парадним і чорним входами. Будинок має пласкі перекриття та напіввальмовий дах із бляшаним покриттям.

Центральну вісь симетричного фасаду підкреслює вхідний ризаліт, завершений модерністичним аттиком із двома слуховими віконцями, невеликим балконом та трикутним фронтоном. Характерні для модерну елементи — різноманітні за формою й пропорціями віконні прорізи, горизонтальні жолобки, а також декоративні кола з потрійними стрічками.

Вертикальні стовпчики фланкують аттик і портал, а цегляний декор доповнюють металеві балконні ґрати. Вони складені з вписаних одне в одне кіл, розділених потрійними вертикальними стрижнями. Саме ці деталі роблять будинок одним з виразних прикладів стилю модерн на київському Подолі.

Коли збудували будинок і кому він належав?

Точна дата будівництва є предметом дискусій. За одними даними, будинок зведено у 1891 році, за іншими — у 1910-му. Обидві дати вписуються у період розквіту стилю модерн в архітектурі Києва.

На межі ХІХ і ХХ століть садиба належала купцю й меценату Михайлу Дегтерьову. Після його смерті у 1898 році, згідно з духовним заповітом, власність перейшла трьом найближчим службовцям, які працювали в нього близько 30 років, — Я. Карп’єву, В. Куц-Тулубовському та А. Масленникову. Цей факт свідчить про особливе ставлення купця до своїх працівників.

Що відрізняє автентичний будинок від сусіднього?

Сусідній будинок за адресою Петра Сагайдачного, 16-а є сучасною стилізацією. Натомість будинок 16-б зберіг автентичний вигляд, що робить його особливо цінним для дослідників та краєзнавців. Такі споруди дають змогу побачити, яким був Поділ на початку минулого століття.

Щоправда, архітектурний вигляд пам’ятки зазнав суттєвих спотворень. На фасаді з’явився так званий «цар-балкон» — прибудова грандіозних розмірів, яка, за оцінкою фахівців ДІАЗ «Стародавній Київ», є огидною. Масивна конструкція руйнує пропорції модерністичного фасаду і порушує цілісність декоративного оздоблення.

Чому самовільні прибудови загрожують пам’яткам?

Проблема самовільного будівництва на фасадах історичних будинків є системною для Києва. Мешканці старих будинків часто добудовують балкони, засклюють лоджії та змінюють зовнішній вигляд споруд без погодження з органами охорони культурної спадщини. Навіть наявність статусу пам’ятки не завжди захищає будівлю від таких втручань.

У випадку будинку на Сагайдачного, 16-б ситуація є особливо прикрою: споруда пережила понад століття, зберегла оригінальні балконні ґрати, ліпнину та декор, але її вигляд зіпсувала одна масштабна прибудова. Демонтаж таких конструкцій потребує відповідних рішень міської влади та коштів, яких зазвичай бракує.

Скільки пам’яток модерну збереглося на Подолі?

Поділ є одним з найстаріших районів Києва з унікальною забудовою кінця ХІХ — початку ХХ століття. Будинки у стилі модерн на Подолі можна перелічити на пальцях — більшість або зруйновані, або перебудовані до невпізнаваності. Споруда на Сагайдачного, 16-б є рідкісним прикладом збереженого модерну, де оригінальний декор фасаду, металеві ґрати та композиція залишились практично незмінними.

Заповідник «Стародавній Київ» охоплює 175 гектарів столиці, зокрема й територію Подолу. Фахівці заповідника неодноразово наголошували, що кожна четверта будівля історичного району — занедбана, зруйнована або покинута. Збереження автентичних пам’яток, таких як будинок на Сагайдачного, 16-б, є критично важливим для культурної ідентичності міста.

Чому це важливо знати

Будинок на Сагайдачного, 16-б — це рідкісний приклад збереженого модерну на київському Подолі. Його історія нагадує, що навіть пам’ятки місцевого значення потребують захисту не лише від забудовників, а й від самовільних втручань мешканців. Без контролю з боку міста і громади Київ втрачає автентичну архітектуру, яку неможливо відтворити.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, кожна четверта будівля на Подолі перебуває в занедбаному стані, а керівник ДІАЗ «Стародавній Київ» назвав заповідник «привидом» без жодної таблички чи маршруту. Також ми розповідали, як на Подолі на Костянтинівській, 5 зберігся будинок колишньої Київської духовної семінарії, а минулого тижня стало відомо, що на Подолі знищили ґанок 91-річної школи — 4 колони зникли без дозволу.