Чому в Україні зростає кількість дітей з РАС

Під час зустрічі українські фахівці з дитячої психіатрії зазначили: через війну в Україні спостерігається зростання кількості дітей з розладами аутистичного спектру (РАС). Медики констатували й системну проблему — відсутність підтримки родин після того, як дитина з таким діагнозом виходить зі стаціонару.

«Батьки в Україні часто живуть у страху за майбутнє дитини після їхньої смерті. Через це вони іноді вирішують народжувати другу дитину лише для того, щоб вона стала опікуном для брата чи сестри з РАС», — зазначалося під час зустрічі.

Окремо порушувалося питання економічного виміру проблеми. Через відсутність державних послуг денного догляду за важкими пацієнтами обоє батьків часто змушені залишатися вдома й жити лише на пільги. Найкритичнішою є ситуація матерів-одиначок, які виховують дітей із проявами агресії — якщо лікування не допомагає, родина опиняється в повній ізоляції.

Що розповіли данські фахівці про РАС у своїй країні

Данські експерти поділилися статистикою: у Данії розлади аутистичного спектру діагностують приблизно у 2% дитячого населення. У психіатричних закладах частка пацієнтів з РАС може сягати 50%. Утім, фахівці наголосили: це не «нова епідемія», а наслідок поліпшення діагностики — зокрема, серед дівчат — і зміни підходів до виявлення розладів у шкільному віці.

Данія вже 13 років упроваджує інклюзію, однак зараз у країні точиться дискусія щодо її ефективності: діти з РАС нерідко стають об’єктами булінгу в дитячих колективах. Цей досвід — з усіма його суперечностями — стане частиною знань, якими данська сторона поділиться з Україною.

Що конкретно планують впровадити

Представники Данії визначили місію проєкту як «капітальне будівництво знань». Ідеться про стратегічний сектор взаємодії — не будівництво інфраструктури, а розбудову компетенцій: впровадження сучасних діагностичних шкал, протоколів роботи та холістичного підходу до родини.

На практиці це означає перехід від онлайн-лекцій до персональних тренінгів і візитів фахівців. Окрема задача — розбудова мережі, яка поєднуватиме медицину, освіту та соціальний сектор. Як ми раніше писали, на проспекті Навої у Києві вже відкрито Центр ментального здоров’я для дітей — подібні ініціативи мають стати частиною системи.

Чому саме Данія і саме зараз

Данська служба здоров’я має значний досвід у сфері дитячої психіатрії та роботи з РАС. Запит МОЗ України на цей візит свідчить про усвідомлення системної прогалини: ментальне здоров’я дітей, загострене війною, потребує не разових заходів, а структурної реформи. Як ми раніше писали, кожен третій український біженець у Данії має ознаки воєнної травми — данські фахівці вже мають практику роботи з українськими пацієнтами.

Варто зазначити: проблема дитячої психіатрії в Україні загострилася з початком повномасштабного вторгнення 2022 року. Постійний стрес, переміщення, втрата близьких, загроза обстрілів — усе це впливає на психічний розвиток дітей. За оцінками фахівців, запит на психіатричну й психологічну допомогу серед дітей зріс у рази, тоді як кадровий і ресурсний потенціал системи охорони здоров’я перебуває під постійним тиском.

Саме тому міжнародна підтримка — не благодійність, а стратегічна необхідність. Данська модель, яка пройшла через власні труднощі з інклюзією та діагностикою, може запропонувати реалістичний, а не ідеалізований шлях реформування.

Чому це важливо знати

Зустріч у КМДКЛ №1 підтвердила: питання ментального здоров’я дітей — не лише медична, а й глибоко соціальна та економічна проблема. Родини, які виховують дітей з РАС, нині часто залишаються без системної підтримки. Співпраця з Данією може допомогти Україні уникнути помилок у реформуванні та закласти підвалини гідного супроводу особливих дітей і їхніх сімей. Проєкт розрахований щонайменше на три роки.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві діють 25 центрів життєстійкості, де надають безплатну психологічну допомогу та соціальну підтримку. Тепер Київ прагне вийти на новий рівень — системної міжнародної співпраці в дитячій психіатрії, яка охоплюватиме медицину, освіту та соціальний захист.