Чому демонтували споруду на Голосіївському проспекті

Підставою для знесення стало звернення Бюро економічної безпеки України до Департаменту територіального контролю. Правоохоронці повідомили, що в торговельному об’єкті на Голосіївському проспекті систематично продавали незаконно виготовлені підакцизні товари, зокрема рідини для електронних сигарет. Ці товари вироблялися поза будь-яким державним контролем, без дотримання стандартів якості та без сплати передбачених законом податків.

Під час перевірки з’ясувалося, що дозволів на встановлення цієї споруди місто не надавало. Жодних дозвільних документів власники об’єкта пред’явити не змогли. Оскільки тимчасова споруда була розміщена без правових підстав, Департамент ініціював її обов’язковий демонтаж. Роботи зі знесення виконало комунальне підприємство «Київблагоустрій».

Яку схему викрили детективи БЕБ

За даними Бюро економічної безпеки, демонтований об’єкт був лише однією ланкою масштабної схеми незаконного виробництва, зберігання, транспортування та збуту рідин для електронних сигарет. Продукцію виготовляли на підпільних виробництвах без ліцензій і без проходження обов’язкової сертифікації. У межах досудового розслідування детективи БЕБ провели понад 70 обшуків у Києві та Київській області, щоб встановити повний ланцюг від виробництва до кінцевого продажу.

За результатами обшуків стало зрозуміло, що мережа працювала організовано: окремі точки відповідали за виробництво, інші за зберігання та логістику, а торговельні об’єкти на кшталт демонтованого на Голосіївському проспекті були кінцевими точками збуту. Фактично споживачі не мали жодної можливості перевірити, що саме їм продають і наскільки це безпечно для здоров’я.

Скільки контрафакту вилучили і які збитки для бюджету

Під час обшуків правоохоронці вилучили обладнання для виробництва рідин, сировину, інгредієнти та готову продукцію, підготовлену до реалізації. Орієнтовна вартість вилученого становить близько 30 мільйонів гривень. За попередніми оцінками слідства, через нелегальну реалізацію контрафактних рідин для електронних сигарет державний бюджет міг недоотримати близько 20 мільйонів гривень акцизного податку.

Таким чином, схема завдавала подвійної шкоди. З одного боку, споживачі купували продукцію невідомого походження без контролю якості, що створювало ризики для їхнього здоров’я. З іншого боку, держава втрачала значні податкові надходження, які могли б піти на фінансування соціальних програм та оборони.

Як місто бореться з нелегальними торговельними точками

У Департаменті територіального контролю зазначили, що співпраця з правоохоронними органами дає змогу оперативно реагувати на порушення. Коли БЕБ, поліція або інші правоохоронні структури виявляють нелегальну торгівлю в тимчасових спорудах, Департамент перевіряє наявність дозвільних документів і за їхньої відсутності ініціює демонтаж. Розміщення будь-яких торговельних об’єктів у столиці має відбуватися виключно відповідно до чинного законодавства та за наявності повного пакета дозвільних документів.

Окрім демонтажу конкретних об’єктів, місто системно працює над упорядкуванням вуличної торгівлі. Нові тимчасові споруди мають відповідати затвердженим архетипам, а їхнє розміщення відбувається через електронні аукціони на платформі «Прозорро.Продажі». Це має забезпечити прозорість і рівні умови для легальних підприємців.

Проблема незаконної торгівлі підакцизними товарами у Києві залишається гострою. Наприкінці березня кияни самотужки почали громити магазини мережі U420 та Green State, де, за даними журналістського розслідування, продавали заборонені синтетичні канабіноїди. Ці події засвідчили, що мешканці столиці не готові миритися з присутністю нелегальних торговельних точок зі шкідливими речовинами у своїх районах.

Чому це важливо знати

Демонтаж незаконного торговельного об’єкта на Голосіївському проспекті показує, що Київ посилює контроль за стихійною та нелегальною торгівлею. Для мешканців це означає безпечніший міський простір без точок продажу контрафактної продукції сумнівної якості. Водночас це сигнал для підприємців: торгівля без дозволів і з порушенням податкового законодавства призведе до втрати і товару, і приміщення. Бюджет міста та держави від подібних схем втрачає десятки мільйонів гривень щороку.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у грудні 2025 року на Хрещатику демонтували перший МАФ, який стояв там понад 15 років, і це стало початком масштабного очищення головної вулиці столиці від незаконних тимчасових споруд. Також ми повідомляли, що петиція з вимогою призупинити демонтаж МАФів на час війни набрала понад 6 тисяч підписів і була передана на розгляд до КМДА та Київської міської ради.