Як Зеленський готується до виборів під час війни
Українці з недовірою поставилися до заяви президента Володимира Зеленського про готовність не балотуватися на другий термін, пише Politico. Це вже не перша подібна заява — минулої зими, коли відносини з Білим домом були особливо напруженими, Зеленський також говорив про готовність піти у відставку в обмін на вступ України до НАТО та припинення вогню з Росією.
Чи справді Зеленський планує йти у відставку? Президент України Володимир Зеленський у березні 2025 року заявив виданню Axios, що готовий не балотуватися на другий термін, оскільки його мета — завершити війну. Однак українські політики та експерти ставляться до цих слів скептично.
Чому заяви Зеленського викликають недовіру? Офіс президента України активізував кампанію проти політичних опонентів через антикорупційні органи та СБУ, що вказує на підготовку до майбутніх виборів, а не на плани залишити посаду, стверджують колишні міністри та активісти громадянського суспільства.
Хто може стати головним конкурентом Зеленського? За даними соціологічної групи «Рейтинг», колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний набрав би 25,3% голосів проти 35,2% у Зеленського в першому турі, проте у другому турі результат може бути непередбачуваним.
Що насправді відбувається в українській політиці?
Попри воєнний стан, партійна політика в Україні повертається з повною силою. Каталізатором став липень 2025 року, коли Зеленський та його оточення спробували позбавити незалежності два ключові антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Обидві структури на той момент розпочали активне розслідування стосовно інсайдерів з Офісу президента.
Після внутрішнього та міжнародного тиску ця спроба в позбавленні незалежності НАБУ і САП, була припинена. За словами громадських активістів, ще до було розпочато приховану кампанію тиску на антикорупційні органи. У липні 2025 року Служба безпеки України (СБУ) провела обшуки в офісах НАБУ та САП, а також здійснила щонайменше 80 обшуків серед співробітників та детективів цих органів по всій країні.
«Зеленський та СБУ мають на меті дискредитувати всю антикорупційну систему», — стверджує Дарія Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції.
Як влада тиснула на опозицію раніше?
Використання судових переслідувань проти опонентів — не нова тактика в Україні. Відразу після обрання Зеленського у 2019 році проти його попередника Петра Порошенка було відкрито понад 20 кримінальних проваджень, включно з однією за державну зраду. У лютому 2025 року Зеленський підписав указ про санкції проти Порошенка, фактично заморозивши його активи в Україні та заблокувавши можливість проводити фінансові операції.
За словами двох колишніх міністрів України, з яким спілкувалося видання Politico, на умовах не називати їхніх прізвищ, тактика Офісу президента зараз така:
«Ви говорите щось проти нас — ми відкриваємо кримінальне провадження і накладаємо санкції. По суті, вони шантажують усіх потенційних або уявних опонентів».
Чому Залужний викликає занепокоєння в Офісі президента?
Колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, відправлений у відставку після розбіжностей щодо воєнної тактики, розглядається багатьма як головний потенційний конкурент Зеленського. Зараз Залужний обіймає посаду посла України у Великій Британії.
За опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» влітку 2025 року, чинний президент набрав би 35,2% голосів у першому турі, тоді як Залужний — 25,3%. Однак у другому турі Зеленському може бути складно перемогти колишнього головнокомандувача.
Минулого тижня Залужний вперше після звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ непрямо критикував Зеленського в публікації, де назвав втрати України під час Курської операції «руйнівними», а здобутки — лише незначними. Сам президент представляв цю операцію як успіх.
«Кримінальні справи проти генералів за втрати, понесені у 2022 році, — це потенційний важіль, який помічники президента збираються використати проти Залужного», — стверджує один з колишніх міністрів.
Що означає конституційна заборона виборів під час війни?
Конституція України забороняє проведення виборів під час воєнного стану. Зеленський пообіцяв виданню Axios, що попросить парламент України організувати вибори, якщо буде досягнуто припинення вогню. Це означатиме, що воєнний стан має бути скасований, або потрібен буде якийсь юридичний маневр для обходу конституційної заборони.
Івана Климпуш-Цинцадзе, колишня віцепрем’єр-міністерка України з опозиції, каже Politico, що ставиться до розмов президента про відхід з політичної сцени з великою часткою скепсису:
«Багато дій Зеленського вказують на протилежний напрямок. Значення мають справи, а не слова».
Чому це важливо знати
Повернення активної партійної боротьби в Україну під час війни з РФ демонструє складність балансу між воєнними потребами та демократичними процесами. Використання судових переслідувань, тиску на антикорупційні органи та інших важелів впливу на опонентів може підірвати довіру до української демократії серед західних партнерів, від яких залежить військова та фінансова підтримка.
Для української громадськості це сигнал про необхідність посиленого контролю за діями влади, навіть в умовах воєнного стану. Для міжнародної спільноти — нагадування, що демократичні цінності та інституції потребують захисту не лише від зовнішньої агресії, а й від внутрішніх спроб їх послабити.
Часті питання
Коли можуть відбутися вибори в Україні? Вибори можливі лише після припинення воєнного стану або внесення змін до конституційних норм. Наразі конкретна дата невідома і залежить від перебігу війни та досягнення припинення вогню.
Чи може Залужний балотуватися на посаду президента? Так, формально Валерій Залужний має право балотуватися після завершення воєнного стану. Його статус посла України у Великій Британії не є перешкодою для майбутньої участі у виборах.
Що станеться з антикорупційними органами? Після липневих подій 2025 року НАБУ та САП формально зберегли незалежність, однак активісти стверджують про приховану кампанію тиску через СБУ. Майбутнє цих антикорупційних органів залежатиме від внутрішнього та міжнародного тиску на українську владу.
