Оновлення

Киянці, підозрюваній у вчиненні теракту на Оболоні, внаслідок якого постраждав військовослужбовець Нацгвардії та його супутниця, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком у 60 днів. Київська міська прокуратура

Як готували теракт

Підозрювана мешкає на Оболоні та шукала заробіток у Telegram-каналах, де восени 2025 року, за даними слідства, на зв’язок з нею вийшов представник спецслужб РФ. За завдання підірвати автомобіль військового їй обіцяли $1500, але після виконання злочину грошей вона так і не отримала.

Жінка отримала детальні інструкції від куратора — як виготовити саморобний вибуховий пристрій, які компоненти придбати. За даними поліції Києва, гроші на закупівлю компонентів вона отримала від російської сторони на власну банківську картку, частину коштів переказали на реквізити її батька.

Після виготовлення вибухівки підозрювана отримала від куратора номер, марку автомобіля та адресу паркування. Вона заклала пристрій під машину військового, який приїхав до столиці у відпустку з передової. Для фіксації результату жінка встановила неподалік приховану камеру з павербанком та віддаленим доступом, щоб російські спецслужби могли спостерігати за вибухом у режимі онлайн.

Що сталося 4 січня на вулиці Героїв Дніпра

Зранку 4 січня 30-річний військовослужбовець Національної гвардії, який прибув у відпустку до Києва, підійшов до свого автомобіля у дворі будинку на вулиці Героїв Дніпра. Коли він відкрив багажник, пролунав вибух.

Військовий отримав мінно-вибухову травму та осколкове поранення ноги. Його супутниця, яка перебувала поруч, отримала травму правої кисті та забої обличчя — це важливе уточнення прокуратури, адже спочатку повідомлялося, що жінка не постраждала.

Після скоєння злочину підозрювана переховувалася в одному з торгово-розважальних центрів столиці. СБУ та поліція затримали її впродовж кількох годин після вибуху.

Що вилучили під час затримання та обшуків

Правоохоронці виявили та вилучили речові докази:

• SIM-картку з камери для онлайн-трансляції теракту
• Мобільний телефон з перепискою з куратором з РФ
• Інші матеріали, що підтверджують зв’язок зі спецслужбами РФ

Слідство проводять детективи ГУ СБУ у Києві та Київській області у взаємодії з працівниками поліції під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.

Які наслідки для підозрюваної

Підозрюваній повідомили про підозру за частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу України — терористичний акт. До суду буде подано клопотання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За цією статтею передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої. Правоохоронці також перевіряють причетність затриманої до підпалу автомобіля військовослужбовця, який стався у грудні минулого року.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Контекст: інші теракти в Києві

Це не перший випадок, коли російські спецслужби вербують українців для здійснення терактів у столиці. 11 грудня 2024 року у Дарницькому районі Києва стався подвійний вибух, внаслідок якого загинув військовослужбовець Національної гвардії та постраждали троє правоохоронців. СБУ затримала трьох виконавців протягом 6 годин після теракту — усі вони шукали «легкі заробітки» у Telegram-каналах, де їх завербували представники РФ.

За даними СБУ, російські спецслужби активно використовують Telegram для вербування виконавців терактів, пропонуючи грошову винагороду за підриви, підпали та інші диверсійні дії проти військових та об’єктів критичної інфраструктури.

Чому це важливо знати

Київська прокуратура та СБУ демонструють високу оперативність у викритті виконавців терактів — підозрювану затримали впродовж кількох годин після злочину. Це свідчить про ефективну роботу правоохоронних органів та захист безпеки киян. Водночас випадок показує масштаби роботи російських спецслужб з вербування українців через соцмережі, де обіцяють «легкі заробітки». Киянам варто бути пильними та уникати підозрілих пропозицій заробітку в Telegram-каналах, особливо якщо вони передбачають будь-які незаконні дії.