Як трамвайне депо біля «Олімпійського» стало озером

Перша водойма розташована поряд із Національним спортивним комплексом «Олімпійський», у заплаві річки Либідь. За словами Степанця, тут колись працювало одне з найстаріших трамвайних депо Києва. Згодом його знесли, вирили котлован — і той дуже швидко заповнила вода, орієнтовно з 2008–2009 років. Сьогодні це закрита територія з очеретом, лататтям і чайками, де просто в діловому центрі міста навіть ловлять рибу.

Києвознавець нагадує, що кияни підписували петицію з проханням зберегти ділянку та облаштувати тут парк, проте її не підтримали. Як ми раніше писали, мер Києва Віталій Кличко не підтримав створення парку на цьому місці, хоча й пообіцяв вивчити можливість повернення землі громаді.

Що відомо про Глінку — найглибше озеро центру

Друга водойма — озеро Глінка біля станції метро «Либідська» в Печерському районі. Це кар’єрне озеро, якому, за оцінкою Степанця, близько 70–80 років: воно утворилося на місці колишнього цегельного кар’єру біля підніжжя Чорної гори. Києвознавець розповідає, що озеро дуже глибоке, і колись тут навіть водилася щука — у 2013 році він особисто її сфотографував.

Нині Глінку обгородили будівельним парканом. За словами автора, під виглядом протизсувних робіт на небезпечному схилі Чорної гори поряд звели багатоповерхівки, а ще раніше неподалік зник невеликий парк. Доступ до озера для звичайних киян сьогодні фактично закритий.

Чому озеро на Подолі називають колишнім Юрковим Ставом

Третя водойма ховається біля підніжжя Юрковиці на Подолі — за молодіжним клубом на вулиці Кирилівській, неподалік станції метро «Тараса Шевченка». Це теж озеро кар’єрного походження, яке частково живиться зі струмка Юрковиця. За історичними документами, тут колись був Юрків Став, що згадувався в земельних спорах Кирилівського монастиря та київських міщан.

Поруч свого часу працювала цегельня Ріхерта, а збережену стару димову трубу почали відновлювати як пам’ятку архітектури. Як ми раніше писали, колишній завод Ріхерта викупив проєкт «Клуб на Кирилівській», який отримав в оренду й прилеглу ділянку з озером та анонсував облаштування відкритого парку, водойми та громадських просторів. За словами Степанця, це могло б стати єдиним озером на Подолі.

Чому ці водойми досі під загрозою

За спостереженнями києвознавця, усі три озера об’єднує одне: при відносно невеликих вкладеннях їх можна було б перетворити на місця для відпочинку, але натомість вони залишаються закритими й непомітними для городян. Степанець наголошує, що за Конституцією водні об’єкти належать народу, проте на практиці доступ до них часто обмежують.

Проблема ширша за три конкретні озера. Як ми раніше писали, у Києві під загрозою перебувають сотні водойм, і лише близько 4% із них мають охоронний статус.

Чому це важливо знати

Малі річки, ставки та кар’єрні озера — це природна система, яка охолоджує перегріте місто, утримує вологу й дає киянам місця для відпочинку, яких бракує в центрі. Коли таку водойму засипають або обгороджують під забудову, місто втрачає не лише краєвид, а й частину захисту від спеки та підтоплень. Тому доля прихованих озер у середмісті стосується якості життя цілих районів, а не лише кількох ентузіастів.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві річка Дарниця та озеро Нижній Тельбін десятиліттями потерпають від промислового забруднення. Тема збереження міських водойм для столиці лишається гострою — і кожне втрачене озеро в центрі повернути буде вже неможливо.