Як Homo sapiens стали єдиним видом людей на планеті: нова історія нашої еволюції
Британська палеоантрополог Елла Аль-Шамахі у новому серіалі PBS «Human» стверджує, що Homo sapiens були аутсайдерами серед семи видів людей, які населяли Землю 300 000 років тому, але перемогли завдяки унікальній здатності до співпраці та передачі знань між поколіннями, пише Livescience.
Скільки видів людей існувало одночасно з Homo sapiens?
Щонайменше шість інших видів людей жили паралельно з нами 300 000 років тому, включаючи неандертальців, денисовців та «хобітів» Homo floresiensis.
Чому вижили саме ми?
Антропологи вважають, що вирішальну роль відіграла наша унікальна здатність до співпраці та накопичення знань — кожне нове покоління не починало з нуля, а вдосконалювало досягнення попередників.
Що розповідає новий серіал PBS «Human»?
П’ятисерійний проєкт показує подорож дослідниці Елли Аль-Шамахі від Африки до всіх континентів, розкриваючи таємниці нашої еволюції.
Чому ми були аутсайдерами серед інших видів людей?
«Ми точно не були винятковими, але тепер ми єдині, хто залишився»,
— каже Аль-Шамахі в інтерв’ю Live Science. Вона порівнює світ 300 000 років тому зі всесвітом «Володаря перснів» — планету населяли різні види людей, кожен зі своїми перевагами.
Неандертальці були міцнішими за нас і краще пристосованими до холоду. Денисовці мали генетичні адаптації для виживання у високогір’ї. Homo erectus першими покинули Африку й колонізували нові континенти. А крихітні «хобіти» з індонезійського острова Флорес якимось чином виживали поруч з комодськими варанами та м’ясоїдними чаплями заввишки під два метри.
Що стало нашою таємною зброєю?
Серіал дає несподівану відповідь: ми вижили завдяки співпраці. «Ми — дружній вид», — стверджує Аль-Шамахі, розуміючи парадоксальність цих слів на тлі історії воєн та насильства.
Наша таємна зброя — кумулятивна культура. Кожне покоління не починає з нуля, а будує на фундаменті попередніх відкриттів. Шимпанзе використовують палиці для добування термітів тисячі років, але їхні знаряддя не стають складнішими. Ми ж перетворили камінь на смартфон.
Найдавніший доказ символічного мислення знайдено в печері Носорога в Ботсвані. Наші предки перетворили скельний виступ на гігантського змія, вирізавши сотні «лусочок». Вони створювали красиві кам’яні знаряддя лише для того, щоб ритуально їх знищити — перша відома жертва невидимим силам.
Часті запитання
Чи воювали ми з іншими видами людей?
Немає жодних доказів війн між видами. Іронічно, але ми маємо докази того, що займалися коханням з ними — у геномі сучасних людей є ДНК неандертальців та денисовців.
Наскільки близькою була конкуренція?
На горі Кармель в Ізраїлі протягом 30 000 років неандертальці та Homo sapiens жили в різних печерах. Першими локально вимерли саме наші предки, а не неандертальці.
Коли ми стали домінантним видом?
Перелом стався не одразу. Аль-Шамахі називає це перетворенням на Homo sapiens 2.0 — щось змінилося в наших мізках, що дало нам вирішальну перевагу. Дослідники підозрюють, що ключову роль відіграв ген FOXP2, який відрізняється у нас від неандертальців і пов’язаний з мовленням та обробкою інформації.
Алфавіт — ще один приклад нашої унікальності. Його винайшли не вчені писарі, а неписьменні раби в Єгипті, які копіювали ієрогліфи, не розуміючи їх значення. Це демонструє нашу здатність до інновацій навіть у найскладніших обставинах.
Що ми втратили, ставши єдиним видом?
Міста та сільське господарство Аль-Шамахі називає «найбільшими компромісами в історії людства». Так, вони дозволили вижити мільярдам людей. Але ціна виявилася високою — ми опинилися у світі, для якого не були створені еволюцією.
«Наша біологія не призначена для осілого життя», — пояснює антрополог. Тіло Homo sapiens 300 000 років адаптувалося до постійного руху, полювання та збирання. Сучасні епідемії ожиріння, діабету та депресії — це конфлікт між палеолітичними генами та світом офісів, фастфуду й соцмереж.
Часті питання
Який вид людей був найцікавішим?
Аль-Шамахі обирає Homo floresiensis — «хобітів» з Індонезії заввишки менше від 120 сантиметрів, які жили на острові з мініатюрними слонами розміром з корів.
Які загадки еволюції залишаються нерозгаданими?
Скільки насправді було видів людей? Що саме змінилося в наших мізках? Яку роль відіграв ген FOXP2? Відповіді можуть з’явитися через десятиліття досліджень.
Чому це важливо знати
Розуміння нашого еволюційного шляху дає контекст для сучасних викликів людства. Від кліматичних змін до штучного інтелекту — ми знову стоїмо перед необхідністю адаптуватися та кооперуватися в планетарному масштабі.
Серіал «Human» демонструє, що виживання нашого виду не було гарантованим. Ми перемогли не силою чи розумом, а здатністю працювати разом та передавати знання. В епоху глобальних криз це нагадування про те, що кооперація — не слабкість, а наша еволюційна суперсила.
