Чому це відбувається

Заморні явища — це кисневе голодування водних організмів, яке особливо загострюється взимку. Тривалий льодовий покрив без природного оновлення води перетворює водойму на замкнену систему, де рівень розчиненого кисню поступово знижується. Товстий шар снігу на льоду обмежує доступ світла, що зупиняє фотосинтез водоростей — основного джерела кисню в холодну пору року.

Ситуацію ускладнюють процеси розкладання органічних решток на дні водойм. Бактерії активно споживають кисень для переробки опалого листя, відмерлої рослинності та інших органічних залишків. У малопроточних і замкнених водоймах із високою щільністю риби дефіцит кисню наступає швидше. Органічне забруднення від стоків посилює небезпеку замору.

За даними Держекоінспекції, найбільш уразливими є ставки, озера та водосховища з обмеженим водообміном. Київський регіон має численні такі водойми — від невеликих ставків у парках до великих водосховищ. Як ми раніше писали, екологічний моніторинг довкілля є критично важливим для здоров’я мешканців столиці та збереження природних ресурсів.

Хто відповідає

За збереження водних біоресурсів відповідає Державна екологічна інспекція спільно з органами місцевого самоврядування. Користувачі водних об’єктів та рибогосподарські підприємства зобов’язані вживати профілактичні заходи для запобігання заморам. Контроль за станом водойм здійснюють також місцеві екологічні служби.

Київська міська влада відповідає за водні об’єкти комунального значення в межах столиці. Як ми повідомляли, комунальні служби на чолі з Київводоканалом регулярно моніторять стан водних ресурсів міста. Громадські організації та волонтери також беруть участь у спостереженні за водоймами.

Що роблять зараз

Для запобігання заморам необхідно завчасно вживати комплекс профілактичних заходів. Створення ополонок і лунок для доступу кисню є першочерговим завданням. Рибогосподарські підприємства застосовують аератори та компресори для примусового насичення води киснем у критичних зонах.

Важливим етапом підготовки є очищення водойм від надлишкової водної рослинності та органічних залишків ще до настання стійких морозів. Контроль за щільністю риби допомагає уникнути перенаселення водойм. Держекоінспекція закликає не допускати забруднення водних об’єктів побутовими та промисловими стоками.

У разі виявлення фактів замору водних біоресурсів або масової загибелі риби громадяни можуть звертатися до Державної екологічної інспекції. Швидке реагування дозволяє мінімізувати наслідки екологічної катастрофи та врятувати частину водних мешканців.

Чому це важливо знати

Масова загибель риби порушує екологічну рівновагу водойм на роки вперед. Відновлення популяції водних біоресурсів потребує значних зусиль і фінансових витрат. Замори впливають не лише на рибу — гинуть також молюски, ракоподібні та інші організми, які підтримують біологічний баланс водойми.

Для жителів столичного регіону збереження водних екосистем має не лише екологічне, а й рекреаційне значення. Здорові водойми забезпечують можливості для відпочинку, рибальства та підтримання біорізноманіття. Як ми розповідали, водні об’єкти Києва активно використовуються для відпочинку та спорту в теплу пору року.

Своєчасне інформування громадськості про ризики заморних явищ дозволяє організувати швидке реагування у критичних ситуаціях. Відповідальне ставлення до водних ресурсів під час зимового періоду забезпечує їхнє збереження для майбутніх поколінь.

Раніше ми писали

У серпні 2025 року ми розповідали про систему екологічного моніторингу довкілля в столиці. Також ми повідомляли про роботу Київводоканалу з моніторингу водних ресурсів міста. Влітку ми писали про відкриття сезону водних об’єктів та басейнів для відпочинку киян.