Садибу на Гончара розбирають комунальники: Київ втрачає пам’ятки через байдужість влади
У центрі Києва на вулиці Гончара, 43б комунальні служби розпочали демонтаж історичного флігеля садиби Біляшівських кінця ХІХ століття після обвалу стіни будівлі. Садиба має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, а колись належала Миколі Біляшівському — першому директору Музею історії України. Памʼяткоохоронець Дмитро Перов заявив, що в Києві немає політичної волі до збереження культурної спадщини, на відміну від Львова. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Еспресо» 9 листопада 2025 року.
Що сталося з історичною будівлею
У четвер, 30 жовтня 2025 року, мешканці Шевченківського району зафіксували обвал стіни історичного флігеля садиби Біляшівських. Комунальні служби почали демонтаж пошкодженої будівлі.
Садиба Біляшівських має охоронний номер 3285-Кв і перебуває під державною охороною як пам’ятка архітектури місцевого значення. За інформацією громадської організації «Мапа Реновації», флігель перебуває у приватній власності з 2002 року.
У 2005 році на цій ділянці планували будівництво житлового будинку з підземним паркінгом, однак проєкт так і не був реалізований. Причини обвалу та подальша доля пам’ятки наразі залишаються невідомими. Про ситуацію повідомив у фейсбуці памʼяткоохоронець Дмитро Перов.


Київ втрачає культурну спадщину через байдужість влади
«В Києві немає політичної волі до збереження культурної спадщини», — заявив Дмитро Перов в інтерв’ю телеканалу «Еспресо» 9 листопада. За його словами, київська влада намагається всіма способами не підтримувати пам’ятки культури й історії в місті.
«Міська влада думає про те, як ту чи іншу історичну забудову передати. Тобто, вони максимально намагаються не дбати про ці історичні пам’ятки, щоб вони руйнувались і були закинутими», — сказав експерт.
Перов зазначив, що ситуація в Києві кардинально відрізняється від Львова.
«У Львові є політична воля до збереження культурної спадщини, і міська влада думає, як у конкретних випадках змусити того чи іншого власника підтримувати в належному стані пам’ятки культури», — додав він.
Роль громадськості у збереженні пам’яток
За словами урбаніста, Київ демонструє повну відсутність політичної волі до збереження пам’яток культури й історії, але водночас у столиці існує найбільша зацікавленість громади в їх збереженні.
«Роль громадянського суспільства зростає і дозволяє стримувати апетити забудовників у місті Києві, це дуже добре», — наголосив Перов.
І зауважив, що у Львові спостерігається протилежна ситуація:
«Там є політична воля в збереженні культурної спадщини, втім, малоактивне суспільство. Можливо це якось пов’язано — коли влада зацікавлена в збереженні пам’яток культури й історії, то не потрібно стільки громадських активістів, щоб постійно моніторити ці процеси».
Системні проблеми з охороною пам’яток
Ситуація із садибою Біляшівських — не поодинокий випадок. За останні роки Київ втратив численні об’єкти культурної спадщини через недостатню увагу міської влади до їх збереження.
Громадські активісти регулярно фіксують випадки руйнування історичних будівель, які перебувають під державною охороною. Власники таких об’єктів часто не виконують своїх зобов’язань щодо їх утримання, а влада не вживає ефективних заходів для збереження пам’яток.
Департамент земельних ресурсів КМДА, який відповідає за інвентаризацію земельних ділянок під забудову, очолює Валентина Пелих. Діяльність цього департаменту неодноразово ставала предметом журналістських розслідувань щодо земельних питань у столиці.

Чому це важливо знати
Втрата історичних будівель у центрі Києва — це не лише втрата архітектурної спадщини, а й руйнування історичної тканини міста. Експерти наголошують, що без політичної волі міської влади порятунок пам’яток лягає виключно на плечі місцевих мешканців та активістів. Ситуація з садибою Біляшівських демонструє системну проблему підходу київської влади до збереження культурної спадщини, де інтереси забудовників превалюють над історичною цінністю об’єктів.
Джерела: