Поетична збірка «Наживо» оформлена Володимиром Єрком. Сама «Тайра» зізналася, що писала вірші ще з дитинства, але саме після полону ці тексти стали способом усвідомити пережите. Рішення видати книжку вона ухвалила після підтримки поета Сергія Жадана. У віршах звучать теми війни, посттравматичних спогадів, втрат і внутрішньої сили.

Свої твори Паєвська читала під час презентації — зокрема вірші, які перегукуються з пережитим досвідом тортур, імітації страти та перебування в камерах без світла й тепла. Один із віршів є поетичним переосмисленням 90-го псалма — молитви, яку вона вивчила в полоні від іншої бранки. Частину своїх текстів військова писала прямо на стінах тюремної камери.

Паєвська також поділилася роздумами про силу правди у комунікації з міжнародними лідерами. Вона переконана: достовірне свідчення пережитого — найпотужніший аргумент у розмові з тими, хто ухвалює рішення. Після звільнення вона виступала перед Гельсінською комісією в США і продовжує місію народної дипломатії, говорячи про війну мовою, яку розуміють у світі.

Чому це важливо знати

«Наживо» — це не просто дебютна збірка поезій, а літературне свідчення про російські воєнні злочини, посттравматичний досвід і силу правди. Голос Юлії Паєвської має вагу не лише як військової, а і як очевидці, яка пережила полон і свідчить світові про агресію. Її вірші дають розуміння того, що переживають українські захисники — і це важливий елемент як внутрішньої терапії, так і міжнародної комунікації.