В умовах війни така цифровізація набуває особливого значення — згідно з Ризькою хартією, об’єкти можна повністю відновити за наявності детальної фіксації. Проєкт реалізується в межах програми «Цифровий Київ» на 2024-2027 роки.

Які пам’ятки відцифрували

У межах проєкту «Віртуалізація культурного надбання міста Києва» у 2025 році відцифрували шість пам’яток культурної спадщини столиці:

Монумент Магдебурзькому праву — символ міського самоврядування на Подолі Церква Миколи Притиска — одна з найдавніших церков Києва, згадується з 1620 року Будівля Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури — колишня Київська духовна семінарія, пам’ятка архітектури ХІХ століття Покровська церква — храм на Подолі з унікальною історією Дзвіниця церкви Миколи Доброго — архітектурна домінанта історичного центру Воскресенська церква Свато-Вознесенського Флорівського монастиря — частина монастирського комплексу на Подолі

Кожен об’єкт доступний для огляду у форматі 3D-моделі з детальною візуалізацією, аудіогідом та історичною довідкою. Користувачі можуть досліджувати зовнішній вигляд пам’яток, дізнатися їхню історію та поточний стан збереження.

Навіщо цифрувати пам’ятки під час війни

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова наголосила на критичному значенні цифровізації в умовах повномасштабної війни.

«Департамент охорони культурної спадщини розпочав масштабний процес цифровізації пам’яток архітектури столиці. В умовах війни такі заходи набувають особливого значення, адже згідно з положеннями Ризької хартії об’єкт може бути повністю відновлений за наявності його креслень та фотофіксації. Ми маємо зберегти історичні пам’ятки, адже без минулого немає майбутнього», — пояснила Марина Соловйова.

Ризька хартія — міжнародний документ, що визначає принципи автентичної реконструкції історичних об’єктів. Наявність детальної цифрової фіксації дозволяє відновити пам’ятку навіть у разі повного руйнування.

«Віртуалізація об’єктів культурної спадщини Києва — не просто цифровий процес і залучені технології. Це про сенси — збереження культурної спадщини, встановлення історичної справедливості та сучасні виклики», — додала Олена Чернега, керівниця проєкту з цифрових напрямів у КП «ГІОЦ».

Проєкт реалізується за участі Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, Київського науково-методичного центру та КП «ГІОЦ».

Що ще доступно на платформі

Окрім шести нових 3D-моделей, на туристично-культурному хабі Києва вже доступні інші віртуальні маршрути та об’єкти.

Культурна спадщина:

• Віртуальна подорож НЗ «Києво-Печерська Лавра» двома мовами
• Онлайн-виставки про історію Києва
• Інтерактивна мапа пам’яток та творів монументально-декоративного мистецтва

Природні локації:

• Русанівська набережна
• Стежка на Трухановому острові
• Яблуневий сад на ВДНГ
• РАЦС № 1 — архітектурна пам’ятка

Унікальні об’єкти:

• VR-тур до Дуба Крістера — найстарішого дуба Києва

Платформа пропонує аудіогіди, що дозволяють глибше дізнатися про кожен об’єкт. Інтерактивна мапа об’єднує найвідоміші туристично-культурні локації столиці в єдину цифрову екосистему.

Як скористатися платформою

Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на офіційному туристично-культурному хабі Києва: guide.kyivcity.gov.ua/cultural-heritage

Що доступно на платформі:

• 3D-моделі пам’яток з можливістю огляду з усіх боків
• Аудіогіди українською мовою з історичними довідками
• Інтерактивна мапа з локаціями об’єктів
• Фотоархів високої якості
• Можливість додати власні «мозаїки» — користувацький контент

Доступ до всіх матеріалів безкоштовний. Платформа працює на всіх пристроях — від смартфонів до комп’ютерів. Для повноцінного VR-досвіду рекомендується використовувати VR-окуляри, але це не обов’язково.

Скільки пам’яток у Києві загалом

Загалом у столиці налічується 3,790 об’єктів культурної спадщини. З них 2,512 пам’яток внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України: 356 пам’яток національного значення та 2,156 пам’яток місцевого значення.

Цифровізація шести об’єктів у 2025 році — це лише перший етап масштабної програми «Цифровий Київ», розрахованої до 2027 року. Департамент охорони культурної спадщини планує продовжувати роботу над цифровізацією у наступні роки, створюючи віртуальний архів історичної спадщини міста.

Чому це важливо знати

Цифрові копії пам’яток дозволяють киянам та гостям столиці досліджувати історичну спадщину міста без обмежень часу та місця. Особливо це актуально для людей з обмеженими можливостями, яким складно відвідувати об’єкти фізично. У разі пошкодження чи руйнування пам’яток через війну, детальна цифрова фіксація стане основою для їхнього автентичного відновлення згідно з міжнародними стандартами. Безкоштовний доступ до платформи робить культурну спадщину Києва відкритою для всіх — від школярів до дослідників історії.