«Без тата немає сім’ї»: у Києві нагадали про полонених Маріуполя
У Києві 5 грудня біля Верховної Ради відбулася мирна акція родичів військовополонених Маріупольського гарнізону, які закликали владу посилити роботу над звільненням усіх українців із російської неволі. Учасники наголошували, що найскладнішою залишається ситуація з тими бійцями, яких у РФ утримують під слідством або вже засудили, повідомляє Суспільне. Рідні закликали робити більше міжнародного розголосу, аби полонені не зникали зі списків на можливі обміни.
Що відбулося на акції
Родичі полонених оборонців Маріуполя зібралися під Верховною Радою, щоб нагадати владі та міжнародній спільноті про критичну ситуацію із бранцями. Учасники тримали фото своїх рідних та плакати з вимогою не виключати їх із потенційних списків на обмін.
Одна з учасниць, Валерія Ткаченко, розповіла, що її батько перебуває в російському полоні з 2022 року й досі немає жодних підтверджень про його стан. За її словами, родина щодня чекає бодай невеликої звістки.
Історії родин, які чекають на звільнення
Сестра полоненого бійця «Азову» Тетяна дізналася про полон брата з відео виходу захисників із «Азовсталі».
Пані Наталія, мати бійця, статус якого Росія досі не підтвердила як полоненого, розповіла, що лише свідчення іншого звільненого військового дозволили дізнатися про долю її сина. Родина боїться, що непідтверджені бранці можуть не потрапити до обмінних списків.
Про необхідність міжнародного тиску також заявила дружина полоненого бійця «Азову» Ігоря Муляра. Її чоловіка російський суд засудив до тривалого терміну, а стан його здоров’я є тяжким.
Контекст: ситуація з полоненими Маріуполя
За даними керівника ГУР МО Кирила Буданова, у російський полон потрапили понад 800 бійців «Азову», з яких понад 200 вдалося повернути. Проте значна частина досі перебуває в неволі вже четвертий рік.
23–25 травня у форматі «1000 на 1000» відбувся великий обмін, однак серед повернених не було військових 12-ї бригади «Азову». У штабі пояснили, що російська сторона самостійно визначала, кого включати в списки на обмін.
Президент Володимир Зеленський 19 листопада висловив сподівання відновити обміни з РФ до кінця 2025 року. Водночас раніше ГУР попереджав, що часті акції протесту можуть ускладнювати перемовини щодо обмінів, хоча родини вважають, що мовчання ще небезпечніше.
Чому це важливо знати
Родини маріупольських захисників уже кілька років живуть у невизначеності та не мають гарантованої інформації про рідних. Підтримка теми полонених у публічному просторі допомагає посилювати міжнародний тиск на Росію та нагадує про гуманітарні зобов’язання щодо утримуваних військових. Для Києва це також питання довіри суспільства до процесів обміну та державної підтримки родин оборонців.
Журналістка. 15 років пише та готує новини. Працювала на «Радіо Свобода» і «Суспільному». Найбільше цінує у професії можливість швидко розповідати людям про важливі події та бути корисною читачам.
Усі статті автора →
